Станиславівська третя державна гімназія імені Станіслава Сташиця
Станиславівська третя державна гімназія імені Станіслава Сташиця — колишній австрійський та польський середній освітній заклад в Станиславові (нині Івано-Франківськ), заснований у 70-х роках ХIХ століття.
| Станиславівська третя державна гімназія Назва на честь: Станіслава Сташиця | |
|---|---|
.JPG) колишня будівля гімназії | |
| Тип | Гімназія |
| Країна | |
| 48°55′12″ пн. ш. 24°42′38″ сх. д. / 48.9200639° пн. ш. 24.7105944° сх. д.Координати: 48°55′12″ пн. ш. 24°42′38″ сх. д. / 48.9200639° пн. ш. 24.7105944° сх. д. | |
| Засновано | 1874 |
| Закрито | 1939 |
| Форма власності | Державна |
| Адреса | |
.svg){kind=small}
Історія ред.
Історичні витоки закладу сягають останньої третини ХІХ ст. Своїм поданням від 1 березня 1873 року міська рада Станиславова виступила з клопотанням перед австрійським урядом щодо перетворення тутешньої початкової реальної школи на вищу семирічну. За підсумками нетривалих перемовин влади міста з чиновниками Міністерства релігій та освіти 8 травня 1874 року австрійський імператор видав декрет про створення Станиславівської цісарсько-королівської вищої реальної школи[1].
Свою освітню діяльність новоутворений заклад розпочав 1 вересня 1874 року. Під потреби школи міська влада відвела щойно зведену за проєктом архітектора Владислава Мюльна триповерхову кам’яницю у стилі класицизму, розташовану на вул. Сапіжинській (нині – вул. Незалежності, 17)[2].
У часи Першої світової війни шкільна будівля зазнала значних зовнішніх та внутрішніх руйнувань. У її приміщеннях було розгорнуто російський шпиталь. Як наслідок, після остаточного припинення воєнних дій на території міста неушкодженими залишилися лише природничий та фізичний кабінети установи, також значних втрат зазнав і бібліотечний фонд. В силу зазначених обставин протягом 1916-1918 років учні вимушені були займатися поза стінами рідної школи в не пристосованих для якісного навчання приміщеннях[1].
Урядовим рескриптом польської влади від 19 березня 1920 року вищу реальну школу реорганізували в Станиславівську математично-природничу гімназію. Ще через шість літ заклад перейменували на ІІІ Державну гімназію імені Станіслава Сташиця (на честь знаного польського освітянина і науковця)[1]. У ту пору в школі з математично-природничим ухилом функціонувало 8 класів і 14 відділень, у котрих здобувало освіту близько п’яти сотень учнів.
У другій половині 1930-х заклад пережив своє останнє переформатування. Наказом міністра релігійних конфесій та народної освіти Войцеха Свєнтославського від 23 лютого 1937 року школу реорганізували в ІІІ Державний ліцей та гімназію імені Станіслава Сташиця[3].
У 1939 році після радянської анексії західноукраїнських земель освітній заклад з більш як піввіковими традиціями вимушено припинив своє подальше функціонування.
Відомі люди ред.
Директори: ред.
- Едвард Гюкель
- Юзеф Чачковський
- Францішек Новосєльський
- Юліан Латковський
- Ян Піскозуб
- Владислав Піскозуб
Викладачі: ред.
Навчались: ред.
- Антін Манастирський — український художник, графік.
- Ян Рубчак — польський художник.
- Модест Сосенко — український художник.
Примітки ред.
- ↑ а б в Sprawozdanie Dyrekcji Państwowego Gimnazjum III. matematyczno-przyrodniczego im. Stanisława Staszica w Stanisławowie za rok szkolny 1930/31. — Stanisławów, 1931. — S. 3-9. Podkarpacka Biblioteka Cyfrowa (pol) . Процитовано 6 липня 2023.
- ↑ Бондарев І., Головатий М. Слідами старого Станиславова. Реальна школа. Івано-франківський портал новин «Репортер». Процитовано 6 липня 2023.
- ↑ Państwowe licea i gimnazja w Okręgu Szkolnym Lwowskim // Dziennik Urzędowy Kuratorjum Okręgu Szkolnego Lwowskiego. — Nr 6. — 1938.— 30 czerwca. — S. 264. Podkarpacka Biblioteka Cyfrowa (pol) . Процитовано 6 липня 2023.