Сплав Ньютона
Сплав Нью́тона (англ. Newton's metal) — легкоплавкий сплав, що має такий ваговий склад компонентів[1][2][3]:
або 8:5:3 частин, відповідно. Як неминучі металургійні домішки у сплаві можуть бути присутні срібло, стибій, арсен, інколи — залізо, сірка і магній. При використанні різної хімічної сировини можливими є сліди й інших хімічних елементів, зокрема, індію. При складанні формули даного припою керувалися міркуваннями його максимальної плинності у розплаві, при збереженні стабільності складу розплаву. Тому деякі виробники встановлюють жорсткіші допуски на наявність інших хімічних елементів. Особливо жорстко нормується граничний вміст стибію, арсену та сірки — елементів, що підвищують токсичність і крихкість зони паяного шва, сформованого з використанням даного матеріалу.
Цей сплав отримав ім'я Ісака Ньютона, який першим створив його у 1701 році[4].
Властивості ред.
Температура плавлення сплаву Ньютона становить 96…97 °C[1][3]. Твердість за Бріннеллем становить 86 Н/мм², границя міцності при розтягу — 49 Н/мм².
Належить до категорії легкоплавких і м'яких припоїв, для яких є характерною стійкість до впливів навколишнього середовища та механічна міцність (у твердому стані). Сплав має добру плинність і дуже добре змочує поверхні матеріалів які потрібно з'єднати паянням.
Використання ред.
Галузі використання: медицина і стоматологія, зокрема, моделювання та прецизійне ливарство[5]. Є безпечнішою (не містить кадмію) альтернативою до сплаву Ліповиця для виготовлення засобів захисту від опромінення у радіотерапії[6].
Сплав Ньютона також знайшов застосування у таких технічних сферах як вакуумна техніка, виробництво датчиків, термометрія. Він використовується в енергетиці, зокрема для виробництва різних рідиннометалевих теплоносіїв.
Відомий також інший легкоплавкий сплав, що містить свинець, бісмут і кадмій у ваговій пропорції 7:4:1 (свинець 58,33 %; бісмут 33,33 %; кадмій 8,34 %) з температурою плавлення 95 °C, який у деяких джерелах також називають сплавом Ньютона[7].
Див. також ред.
- Сплав Вуда (tпл. 66,5…71 °C)
- Сплав Ліповиця (tпл. 70…73 °C)
- Сплав Розе (I: tпл. 96–110 °C; I: tпл. 90 °C)
- Сплав Ліхтенберга (tпл. 92…100 °C)
Примітки ред.
- ↑ а б Georg Brauer (red.). Handbook of Preparative Inorganic Chemistry. — New York • London : Academic Press, 1963. — Т. 1. — 1809 с.
- ↑ Edward Wight Washburn (red.). International Critical Tables of Numerical Data, Physics, Chemistry and Technology. — National Academies, 1927. — Т. 2. — 380 с.
- ↑ а б Emmanuelle Dubois, Jian Chevalet (28 травня 2009). Conducting Fluid Containing Micrometric Magnetic Particles (Patent US20090134354). Архів оригіналу за 11 червня 2016. Процитовано 3 січня 2016.
- ↑ Newton, I (1701). Scalum graduum Caloris. Phil. Trans. 270: 824—829.
- ↑ Newtona stop // Encyklopedia popularna. — Warszawa : Wydawnictwo Naukowe PWN, 1998. — Т. 6.
- ↑ Kamal, M.; Moharam, B. M.; Farag, H. I.; El-Bediwi, A.; Shosha, Hany A. (2007). Newton’s metal as a new home-made shielding material. Radiation Effects and Defects in Solids. 162 (1): 53—57. doi:10.1080/10420150601045382.
- ↑ F. Cardarelli. Materials Handbook. A Concise Desktop Reference. — Springer, 2008. — С. 210. — ISBN 978-1-84628-669-8. — DOI: