Список президентів Португалії

Про глав історичних держав Португалії до 1910 року див. Список португальських монархів.

Повний список президентів Португальської Республіки складається з 20 глав держави в усій історії Португалії, починаючи з революції 5 жовтня 1910 року, внаслідок якої було встановлено республіканський режим правління. Цей перелік містить у собі не тільки тих осіб, які були приведені до присяги як президенти Португалії, але й тих, хто де-факто виконував обов'язки глави держави з 1910 року. Мова йде про Теофілу Брагу, який виконував ці повноваження як голова Тимчасового уряду після республіканського державного перевороту. Сюди ж відносяться Сідоніу Пайш, Мендіш Кабесадаш, Гоміш да Кошта, а також Канту і Каштру і Ошкар Кармона, які на початковому етапі не були приведені до присяги президента Республіки і зазвичай були главами уряду (прем'єр-міністрами), хоча фактично виконували ті ж функції, що і глава держави. Для отримання додаткової інформації див. примітки.

Нумерація в таблиці відображає час без перерви на посаді одного президента. Наприклад, Рамалью Еаніш виконував президентські повноваження два мандати поспіль як 16-й президент (а не 16-й і 17-й). Теофілу Брага був першим та єдиним главою Тимчасового уряду, і тому не вважається першим президентом, хоча він став главою держави, будучи, таким чином, 2-м президентом після відставки Мануела де Арріаги. Бернардіну Машаду був главою держави двічі, але не поспіль, тому вважається 3-м і 8-м президентом. Тому, у таблиці зазначені 20 президентств, але тільки 19 президентів.

Колір у таблиці відображає політичну приналежність того чи іншого президента.

Діючим президентом є Марселу Ребелу ді Соза, який переміг на президентських виборах 2016 року, та був переобраний у 2021 році.

Президенти ред.

Позапартійний

Республіканська партія

Демократична партія

Націонал-республіканська партія (сідоністів)

Республіканська партія еволюціоністів/Ліберально-республіканська партія

Національна єдність/Народна національна дія

Демократична партія відновлення

Соціалістична партія

Соціал-демократична партія

#	Президент	Початок правління	Кінець правління	Партійна приналежність
Тимчасовий уряд Португальської Республіки (1910—1911)
-	Жоакін Теофілу Фернандеш Брага^[1]	5 жовтня 1910	24 серпня 1911	Республіканська партія
Перша Португальська Республіка (1911—1926)
1	Мануел Жозе де Арріага Брун да Сілвейра і Пейрелонге	24 серпня 1911	25 травня 1915^[В]	Республіканська партія, згодом Демократична партія
2	Жоакін Теофілу Фернандіш Брага^[2]	29 травня 1915	5 серпня 1915	Демократична партія
3	Бернардіну Луїш Машаду Гімарайш	6 серпня 1915	5 грудня 1917^[Ф]	Демократична партія
4	Сідоніу Бернардіну Кардозу да Сілва Пайш^[3]	28 квітня 1918	14 грудня 1918^[З]	Націонал-республіканська партія (сідоністів)
5	Жуан ду Канту і Каштру да Сілва Антуніш^[4]	14 грудня 1918	5 жовтня 1919	Націонал-республіканська партія (сідоністів)
6	Антоніу Жозе де Алмейда	5 жовтня 1919	5 жовтня 1923	Республіканська партія еволюціоністів, згодом Ліберально-республіканська партія
7	Мануел Тейшейра Гоміш	5 жовтня 1923	11 грудня 1925^[В]	Демократична партія
8	Бернардіну Луїш Машаду Гімарайш	11 грудня 1925	31 травня 1926^[Ф]	Демократична партія
Національна диктатура (Ditadura Nacional) / Друга Португальська Республіка (1926—1932)
9	Жозе Мендіш Кабесадаш Жуніор^[5]	31 травня 1926	17 червня 1926^[Ф]	Військовий офіцер
10	Мануел де Олівейра Гоміш да Кошта^[5]	17 червня 1926	9 липня 1926^[Ф]	Військовий офіцер
Нова держава (Estado Novo) / Друга Португальська Республіка (1932—1974)
11	Антоніу Ошкар Фрагозу Кармона^[5]^[6]	9 липня 1926	18 квітня 1951^[П]	Військовий офіцер, з 1932 року — Національна єдність
-	Антоніу де Олівейра Салазар^[7]	18 квітня 1951	21 липня 1951	Національна єдність
12	Франсішку Іжіну Кравейру Лопіш	21 липня 1951	9 серпня 1958	Національна єдність
13	Амеріку де Деуш Родрігеш Томаш	9 серпня 1958	25 квітня 1974^[Ф]	Національна єдність, з 1968 року — Національна єдність/Народна національна дія
Третя Португальська Республіка (демократична) (1974—дотепер)
14	Антоніу Себаштьяу Рібейру де Спінола^[8]	25 квітня 1974	30 вересня 1974^[В]	Військовий офіцер
15	Франсішку да Кошта Гоміш	30 вересня 1974	13 липня 1976	Військовий офіцер
16	Антоніу душ Сантуш Рамалью Іаніш	14 липня 1976	9 березня 1986	Військовий офіцер, згодом Демократична партія відновлення
17	Маріу Алберту Нобре Лопіш Суаріш	9 березня 1986	9 березня 1996	Соціалістична партія
18	Жорж Фернанду Бранку де Сампайю	9 березня 1996	9 березня 2006	Соціалістична партія
19	Анібал Антоніу Каваку Сілва	9 березня 2006	9 березня 2016	Соціал-демократична партія
20	Марселу Нуну Дуарте Ребелу де Соза	9 березня 2016	нині на посаді	Соціал-демократична партія

Дострокове припинення повноважень:

[З] — був застрелений;

[П] — помер на посаді природною смертю;

[В] — подав у відставку;

[Ф] — був примушений подати у відставку;

Хронологічна діаграма ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

↑ Теофілу Брага був главою Тимчасового уряду, де-факто главою уряду і главою держави, з часу республіканської революції 1910 року і до виборів Мануела де Арріаги, 1-го президента Португалії.
↑ Біографія Теофілу Браги з офіційного сайту Президенції Португальської Республіки. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 7 травня 2009.
↑ Після здійснення державного перевороту, Сідоніу Пайш став главою революційної хунти, а згодом і главою уряду (порт. Presidente do Ministério). Таким чином, він взяв на себе повноваження глави держави, скасувавши посаду президента Республіки. Був застрілений у 1918 році.
↑ Канту і Каштру з 14 по 16 грудня у 1918 році був головою Ради міністрів, тобто фактично главою держави Португалії після вбивства Сідоніу Пайша. Пізніше став виконувачим обов'язки президента до обрання Антоніу Жозе де Алмейди на цю посаду.
↑ ^а ^б ^в Мендіш Кабесадаш, Гоміш да Кошта і Ошкар Кармона були главами революційних тимчасових урядів у 1926 році. Хоч вони і не називались президентами, проте були главами держави де-факто.
↑ Ошкар Кармона, який в результаті контр-революції усунув від влади Гоміша да Кошту, був спочатку головою революційного уряду. Він був де-факто главою держави між 9 липня і 16 листопада 1926 року. Проте офіційно на посаду президента Республіки вступив лише 16 листопада 1926 року. 6 років потому, у 1932 році, Салазаром було проголошено Нову державу і утворено єдину дозволену партію — Національної єдності. Кармона вступив у партію і до самої смерті у 1951 році був кандидатом на посаду президента на всіх президентських виборах, результати яких вважались сфальсифікованими.
↑ Диктаторський голова Ради міністрів (прем'єр-міністр) Антоніу де Олівейра Салазар був проміжним президентом після смерті Ошкара Кармони і до обрання Франсішку Кравейру Лопіша.
↑ Між Революцією гвоздик, яка відбулася 25 квітня 1974 року, і 15 травня того ж року, Антоніу де Спінола був головою Ради національного порятунку, будучи де-факто главою держави і уряду. Після 15 травня Аделіну да Палма Карлуш став прем-єр-міністром, а Спінола продовжував бути де-юре главою держави як президент Республіки.

Посилання ред.

Біографії на офіційному сайті Президенції Португальської Республіки [Архівовано 8 лютого 2012 у WebCite] (порт.) (англ.)
Біографії на сайті фундації Маріу Соареша (порт.)
Біографії на історичному порталі [Архівовано 8 лютого 2012 у WebCite] (порт.)

[1] Теофілу Брага був главою Тимчасового уряду, де-факто главою уряду і главою держави, з часу республіканської революції 1910 року і до виборів Мануела де Арріаги, 1-го президента Португалії.

[2] Біографія Теофілу Браги з офіційного сайту Президенції Португальської Республіки. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 7 травня 2009.

[3] Після здійснення державного перевороту, Сідоніу Пайш став главою революційної хунти, а згодом і главою уряду (порт. Presidente do Ministério). Таким чином, він взяв на себе повноваження глави держави, скасувавши посаду президента Республіки. Був застрілений у 1918 році.

[4] Канту і Каштру з 14 по 16 грудня у 1918 році був головою Ради міністрів, тобто фактично главою держави Португалії після вбивства Сідоніу Пайша. Пізніше став виконувачим обов'язки президента до обрання Антоніу Жозе де Алмейди на цю посаду.

[ditadura-5] а ^б ^в Мендіш Кабесадаш, Гоміш да Кошта і Ошкар Кармона були главами революційних тимчасових урядів у 1926 році. Хоч вони і не називались президентами, проте були главами держави де-факто.

[6] Ошкар Кармона, який в результаті контр-революції усунув від влади Гоміша да Кошту, був спочатку головою революційного уряду. Він був де-факто главою держави між 9 липня і 16 листопада 1926 року. Проте офіційно на посаду президента Республіки вступив лише 16 листопада 1926 року. 6 років потому, у 1932 році, Салазаром було проголошено Нову державу і утворено єдину дозволену партію — Національної єдності. Кармона вступив у партію і до самої смерті у 1951 році був кандидатом на посаду президента на всіх президентських виборах, результати яких вважались сфальсифікованими.

[7] Диктаторський голова Ради міністрів (прем'єр-міністр) Антоніу де Олівейра Салазар був проміжним президентом після смерті Ошкара Кармони і до обрання Франсішку Кравейру Лопіша.

[8] Між Революцією гвоздик, яка відбулася 25 квітня 1974 року, і 15 травня того ж року, Антоніу де Спінола був головою Ради національного порятунку, будучи де-факто главою держави і уряду. Після 15 травня Аделіну да Палма Карлуш став прем-єр-міністром, а Спінола продовжував бути де-юре главою держави як президент Республіки.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]