Міста Тернопільської області
До складу Тернопільської області входять 18 міст. Найбільшим за населенням є Тернопіль з населенням у 225 004 осіб за даними Державної служби статистики України від 1 січня 2022 року[1].
Отримати статус міста в України мають право населені пункти, які мають населення понад 10 000 осіб. Цей статус мають чимало міст, які не задовольняють цій вимозі, виходячи з їхнього історичного, економічного або географічного значення. До міської території часто входять прилеглі поселення, які становлять з ним єдину соціальну, економічну та історичну спільність[2].
У списку показані міста Тернопільської області, офіційні назви українською мовою, їхня площа, населення (за даними перепису 2001 року й інформації Державної служби статистики України від 1 січня 2022 року), географічні координати адміністративних центрів, мовний склад (зазначені мови, що становлять понад 1% від населення громади за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року), положення на карті області.
Міста України до 2020 року мали обласне та районне значення[2]. Обласне значення мали 4 міста: Бережани, Кременець, Тернопіль та Чортків. Районного значення 14 міст: Борщів, Бучач, Заліщики, Збараж, Зборів, Копичинці, Ланівці, Монастириська, Підгайці, Почаїв, Скалат, Теребовля, Хоростків і Шумськ. Внаслідок адміністративно-територіальної реформи 2020 року усі міста в Україні (в тому числі обласні центри, і міста обласного значення) включені до складу районів[3].
Міста ред.
_%D0%91%D0%BE%D1%80%D1%89%D1%96%D0%B2.jpg)
_P1690220.jpg)
,_%D0%BC._%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96.jpg)
Примітки ред.
- ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 року, 2022, с. 39.
- ↑ а б Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 12 березня 1981 року № 1654-X. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ До уваги представників політичних партій та їх місцевих організацій!. Центральна виборча комісія. ЦВК. Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Тернопільська область : [укр.] // Державна служба статистики України. — Дата звернення: 22 жовтня 2021 року.
- ↑ Чисельність наявного населення та його розподіл за статтю, 2001.
- ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 року, 2022, с. 39-40.
Джерела ред.
- Законодавство
- Верховна Рада Української РСР. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 12 березня 1981 року № 1654-X. — 1981. Архівовано з джерела 28 жовтня 2020.
- Першоджерела
- Державна служба статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 року. — Київ, 2022. — С. 39—40. Архівовано з джерела 11 серпня 2022
- До уваги представників політичних партій та їх місцевих організацій! // ЦВК України. — 2020. Архівовано з джерела 22 жовтня 2021.
- Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Тернопільська область // Державна служба статистики України. — 2001. Архівовано з джерела 12 червня 2021.
- Чисельність наявного населення та його розподіл за статтю за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Тернопільська область // Державна служба статистики України. — 2001. Архівовано з джерела 22 жовтня 2021.
| Цей список належить до вибраних списків української Вікіпедії. |