Вікіпедія

Язичництво: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
 
{{Традиційні релігії |image=Perun7516 1 21.jpg |caption=Прославляння [[Перун]]а |expanded= Історичні }}
'''Язи́чництво,''', також '''язи́цтво'''<ref>{{Cite web|url=https://sum.in.ua/s/jazyctvo|title=ЯЗИЦТВО – Академічний тлумачний словник української мови|website=sum.in.ua|access-date=2024-03-13}}</ref>, '''язичейство'''<ref>{{Cite web|url=https://sum.in.ua/s/jazychestvo|title=ЯЗИЧЕСТВО – Академічний тлумачний словник української мови|website=sum.in.ua|access-date=2024-03-14}}</ref> ({{lang-cu|ѩзыкъ}}&nbsp;— «народ», «плем’я» (мн. ''язы́ки''); ''языци — іноплемінники, чужий народ'')<ref>Словник старослов'янської мови…&nbsp;— С. 807.</ref><ref>''Леута О.&nbsp;І.''&nbsp;Старослов'янська мова: підручник.&nbsp;— К. : Вища школа, 2001.&nbsp;— 255 с.&nbsp;— ISBN 966-642-068-6.</ref><ref>{{Cite web|title=ЯЗИЧНИЦТВО — ЕТИМОЛОГІЯ {{!}} Горох — українські словники|url=https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%8F%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE|website=goroh.pp.ua|accessdate=2023-10-27|language=ua}}</ref>&nbsp;— сучаснаабо наукова'''поганство'''<ref>{{Cite назва давньої [[Релігіяweb|релігії]],url=https://sum.in.ua/s/poghanstvo|title=ПОГАНСТВО що– існувалаАкадемічний дотлумачний прийняттясловник [[Християнство|християнства]]<refукраїнської nameмови|website="rel2000"sum.in.ua|access-date=2024-03-14}}</ref> та інших [[Світові релігії({{Lang-lat|світовихpaganus}} релігій]]— у всіх народів«сільський»)<ref name="ure">''[[Лозко{{Cite Галина Сергіївнаweb|Лозко Галина]]''. [url=https://ure-onlinegoroh.infopp.ua/encyclopedia/yazychnytstvo%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE|title=ПОГАНСТВО Язичництво]— //ЕТИМОЛОГІЯ Українська{{!}} РелігієзнавчаГорох Енциклопедія— українські словники|website=goroh.pp.ua|language=ua|access-date=2024-03-14}}</ref>. Прийнятий— у християнському богослов'ї і частково в історичній літературібагатозначний термін, щоякий означаєвикористовується всів неавраамічніконтексті релігії.християнського Поширенебогослов'я нета зовсімможе точне вживання терміна щодо всіх [[Політеїзм|політеїстичних]] (багатобожних) релігій<ref name="fes2002">''Б. Лобовик''. [httpsпозначати://archive.org/stream/filosofskyi_entsyklop#page/n739/mode/1up Язичництво] // {{ФЕС|сторінки=734}}</ref>.
 
* стан без приналежності до однієї з [[Монотеїзм|монотеїстичних]] релігій з точки зору християнської релігійної історії.<ref name="etn2012">[https://archive.org/details/etnichnist2012/page/n330/mode/1up?view=theater «Язичництво»] // Етнічність: енциклопедичний довідник / [[Євтух Володимир Борисович|В.&nbsp;Б.&nbsp;Євтух]]; [[Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова|Нац. пед. ун-т імені М.&nbsp;П.&nbsp;Драгоманова]], Центр етноглобалістики.&nbsp;— К. : Фенікс, 2012.&nbsp;— С. 330—331.&nbsp;— 396 с.</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.britannica.com/topic/paganism|title=Paganism {{!}} Definition, Beliefs, Origin, & Christianity {{!}} Britannica|date=2024-02-16|website=www.britannica.com|language=en|access-date=2024-03-14}}</ref>
У сучасному ж розумінні «язичництво»&nbsp;— це будь-яка (не обов'язково політеїстична) [[традиція|традиційна]] [[релігія]] певного народу, що відмінна від сучасних [[Авраамічні релігії|авраамічних релігій]]. Часто язичництвом називають [[політеїзм|політеїстичні]] релігії, [[пантеїзм|пантеїстичні]], а також [[генотеїзм|генотеїстичні]] вірування і світоглядні системи з погляду [[монотеїзм|монотеїстичних]] релігій (наприклад, [[християнство|християнства]], [[іслам]]у)<ref name="etn2012"/>.
* зневажлива назва на позначення тих, кого вважають неосвіченими.
* християни, котрі вважаються погано наверненими або теплими у своїй вірі.<ref>Див. використання терміну [[Сальвіан|Сальвієном де Марселем]].</ref>
* особа, що практикує магію або вважається забобонною.<ref>Починаючи з 370 року, імператорські закони, згруповані у V столітті у Феодосійському кодексі, залучали саме таке визначення.</ref>
 
Поширене не зовсім точне вживання терміна щодо всіх [[Політеїзм|політеїстичних]] (багатобожних) релігій<ref name="fes2002">''Б. Лобовик''. [https://archive.org/stream/filosofskyi_entsyklop#page/n739/mode/1up Язичництво] // {{ФЕС|сторінки=734}}</ref><ref name="etn2012" />, оскільки протиставлення християнства та інших сучасних релігій «язичницьким віруванням» значною мірою умовне<ref name="fes2002" /> та актуальне тільки серед християнських богословів.
До язичництва, зокрема, відносять: релігійні вірування, обряди та свята первісних народів ([[анімізм]], [[Культ предків|культ пращурів]], [[Тотемізм|тотеїзм]], [[шаманізм]]); подеколи усі інші нехристиянські релігії ([[індуїзм]], [[брахманізм]], [[конфуціанство]]); нові релігійні рухи, які спрямовані на відродження дохристиянських обрядів ([[Асатру|асатра]], [[вікка]], [[рідновірство]]); поклоніння не [[Бог]]ові, а чомусь або комусь іншому&nbsp;— у цьому розумінні синонімом терміну «язичництва» виступає термін «[[ідолопоклонство]]»<ref name="etn2012"/>.
 
Протиставлення християнства та інших сучасних релігій язичницьким віруванням і культу значною мірою умовне<ref name="fes2002"/>.
 
== Термін ==
Оскільки багато хто з [[Отці Церкви|Отців Церкви]] писав «проти язичників», язичництво спочатку існувало як літературний вимисел,<ref>{{Cite book
|title=Les confessions précédées de dialogues philosophiques la cité de Dieu
|last=Augustin
|date=2022
|series=Bibliothèque de la Pleiade
|publisher=Gallimard
|edition=2ème ed
|location=Paris
|chapter=Préface
|isbn=978-2-07-299658-0
}}</ref> як релігія тих, хто не був християнами. Однак язичництво, викладене Отцями Церкви, не було, строго кажучи релігією, а радше, серед іншого,<ref>Pierre Gisel, ''Qu'est-ce qu'une religion ?'', <abbr>p.</abbr> 62.</ref> неоднорідним ансамблем філософських позицій і вірувань, відкинутих Отцями Церкви. Таким чином, у пізній античності язичництво — це позиція, з якою боролися християни, а потім і влада. Лише в [[Новий час]], з появою [[Історія релігії|історії релігій]], язичництво почали сприймати і вивчати як одну з релігій серед інших. Сьогодні про язичництво можна говорити у формі [[Неоязичництво|неоязичництва]] або як про філософську позицію, як це зробив [[Марк Оже]] у книзі «Le génie du paganisme»<ref>{{Cite book
|title=Genié du paganism
|last=Augé
|first=Marc
|date=1990
|series=Bibliotheque des sciences humaines
|publisher=Gallimard
|location=Paris
|isbn=978-2-07-023094-5
}}</ref> або [[Ален де Бенуа]] «Comment peut-on être païen ?».
 
=== Етимологія ===
Слово «язичництво» утворене від {{lang-cu|ѩзыкъ}}&nbsp;— у значенні «народ», «плем'я». Це слово використовували для перекладу {{lang-el|ἔθνος}} («народ», «етнос»), яким, своєю чергою, у біблійних текстах перекладали {{Lang-he|גוי}}, «[[гой]]» (множина {{lang-he2|גויים}}, «гоїм»)&nbsp;— «народ». Оскільки євреї звали «язи́ками» ({{lang-he2|גויים}}, «гоїм») всі неєврейські народи, їхні релігії відповідно називались «язичницькими». З появою християнства це слово стало вживатися і щодо нехристиянських релігій<ref>[https://archive.org/stream/etslukrmov6#page/n538/mode/1up Язик(2)] // {{ЕСУМ6}}</ref>.
 
Довгий час у літературі на позначення язичництва вживалися слова «поганізм», «поганство»<ref>{{СУМ-11|Поганство}}</ref><ref>[https://r2u.org.ua/s?w=поганство&scope=all&dicts=all&highlight=on Поганство] / [[Російсько-українські словники]], r2u.org.ua</ref>&nbsp;— від {{lang-la|paganismus}}, утвореного від ''paganus''. Слово ''pāgus'' означало «територія поза межами міста», тому сполучення ''religio pagana'' («поганська релігія»), вживане християнами до IV&nbsp;ст., первісно значило просто «сільська віра»<ref>Черных П. Я. ''Историко-этимологический словарь современного русского языка.''&nbsp;— 3-е изд., стереотип.&nbsp;— М.: Рус. язык, 1999.&nbsp;— Т. 2: Панцирь&nbsp;— Ящур.&nbsp;— С. 468.&nbsp;— 624 с.&nbsp;— ISBN 5-200-02685-7. {{ref-ru}}</ref>. Ще у І тисячолітті нашої ери слово ''paganus'' було запозичене і до [[праслов'янська мова|праслов'янської мови]]&nbsp;— у формі ''*poganъ'' («язичник», «поганин»). Надалі семантика цього слова у багатьох слов'янських мовах розширилася&nbsp;— слово «поганий» стало означати не тільки «язичницький», а й «злий», «недобрий», «отруйний» (про гриб), «неїстівний» (про м'ясо)<ref>[https://archive.org/stream/etslukrmov4#page/n472/mode/1up Поганий] // {{ЕСУМ4}}</ref>. На сьогодні стосовно політеїстичних релігій слово «поганство» і похідні від нього вважаються [[пейоратив|лайливими]]<ref>[https://web.archive.org/web/20020609012325/http://paganism.narod.ru/ukr/shayan/Shayan_Swiat_08.html проф. ''Володимир Шаян.'' Найвища святість (Студія про Свантевита). Свідоцтво Герборда]</ref><ref name="ure">''[[Лозко Галина Сергіївна|Лозко Галина]]''. [https://ure-online.info/encyclopedia/yazychnytstvo/ Язичництво] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія</ref>.
 
== СприйняттяІсторія ==
Перше свідчення використання цього терміну для позначення нехристиян знаходимо в епітафії на могилі дитини з [[Сицилія|Сицилії]], Юлії Флорентіни, яка прожила кілька місяців у перших десятиліттях IV століття.<ref>Zeiller, Jacques. « Paganus. Sur l'origine de l'acception religieuse du mot. » Comptes-rendus des séances de l'Académie des Inscriptions et Belles-Lettres, 84e année, no. 6 (1940): 540-541.</ref> Епітафія описує її коротке життя, зазначаючи, що вона народилася язичницею (nata pagana), і що у віці 18 місяців, за кілька годин до свого останнього подиху, вона прийняла хрещення. Далі в епітафії йдеться про горе батьків і поховання священиком у місці, де ховали мучеників. Цей напис говорить про те, що за звичаєм початку IV століття люди народжувалися «поганами», але могли стати християнами через хрещення.
Більшість монотеїстичних релігій ([[християнство]], [[іслам]], [[юдаїзм]] тощо) негативно ставляться до язичництва<ref>[http://www.religion.in.ua/main/history/22778-protistoyannya-yazichnictva-i-xristiyanstva-na-rusi-vid-oskolda-do-volodimira.html Сергій Шумило. Протистояння язичництва і християнства на Русі: від Оскольда до Володимира]</ref><ref>М.&nbsp;І.&nbsp;Зубов. Слов'янські повчання проти язичництва в лінгвотекстологічному висвітленні.&nbsp;— Автореф. дис… д-ра філол. наук: 10.02.03 / М.&nbsp;І.&nbsp;Зубов; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.&nbsp;О.&nbsp;Потебні.&nbsp;— К., 2005.&nbsp;— 36 с.&nbsp;— укр. </ref><ref>{{ref-ru}}[http://royallib.com/read/de_benua_alen/kak_mogno_bit_yazichnikom.html#0 Ален де Бенуа. Как можно быть язычником]</ref>.
 
У середині IV століття [[Гай Марій Вікторин|Марій Вікторин]] був першим християнським автором, який використав термін «поган» у новому значенні. Коментуючи уривок з послання Павла до галатів, де йдеться про юдеїв та греків, Марій писав: «греки, тобто погани» (apud Graecos, id est apud paganos)<ref>{{Cite web|url=https://www.documentacatholicaomnia.eu/04z/z_0362-0372__Victorinus_Afrus__In_Epistola_Pauli_ad_Galatas__MLT.pdf.html|title=Victorinus Afrus - In Epistola Pauli ad Galatas [0362-0372] Full Text at Documenta Catholica Omnia|website=www.documentacatholicaomnia.eu|access-date=2024-03-14}}</ref>. У той час «греками» називали античних філософів, твори яких складали основу всієї літературної освіти. Таким чином, Марій ототожнював поганів з людьми, яких одностайно визнавали одними з найосвіченіших в історії. У VII столітті [[Ісидор Севільський]] підхопив цю ідею, запропонувавши химерну етимологію терміну «поган». Він стверджував, що paganus походить від грецького pagos, тобто Ареопагу. На думку Ісидора, назва «пагани», таким чином, стосувалася мешканців Афін. Але насправді, в Ареопазі грецьке pagos просто означає «пагорб», оскільки Ареопаг — це «пагорб Ареса». Термін «поган» походить від латинського pagus, що означало селян або сільських жителів, але аж ніяк не мешканців Афін. Августин Блаженний писав, що називав поганів «шанувальниками безлічі фальшивих богів»<ref>Августин, «Відступлення».</ref>. [[Оросій]] просто вважає поганів селянами.
== Визначення ==
Язичництво&nbsp;— загальна назва для усіх релігій, міфологічних та світоглядних систем, витворюваних у межах того чи іншого народу або групи споріднених народів<ref name="ReferenceA">Лозко Г.&nbsp;С.&nbsp;Пробуджена Енея. Європейський етнорелігійний ренесанс.&nbsp;— Харків: Див, 2006.&nbsp;— 464 с.</ref>. У [[Біблія|Біблії]] язичниками названо, поміж іншими, давніх греків та римлян, що мали [[пантеон]]и богів, яким вони поклонялися.
 
Що стосується законодавчих текстів, то вперше цей термін з'являється в законі, виданому в 370 році імператором [[Валентиніан I|Валентиніаном]], а потім досить часто використовується в низці релігійних законів, прийнятих між 381 і 423 роками і згрупованих у книзі XVI [[Кодекс Феодосія|Кодексу Феодосія]]. Згідно з цими законами, поганів були ті, хто практикував магію і вважався забобонним або помилковим.
Серед найвідоміших язичницьких богів<ref>{{ref-ru}}Магические пантеоны: Божества западных эзотерических традиций/ Пер. с англ. О.Перфильева.&nbsp;— М.: ФАИР-ПРЕСС, 2002.&nbsp;— 400 с.:ил.</ref>:
* грецькі [[Зевс]], [[Аполон]], [[Афіна]], [[Деметра]], [[Гефест]] (див. [[Давньогрецька міфологія]], [[Антична міфологія]]);
* римські [[Юпітер (міфологія)|Юпітер]], [[Марс (міфологія)|Марс]], [[Венера (міфологія)|Венера]], [[Меркурій (міфологія)|Меркурій]], [[Нептун (міфологія)|Нептун]] (див. [[Давньоримська міфологія]]);
* скандинавські [[Одін]], [[Фрейя]], [[Тор]], [[Локі]], Бальдар, Тюр (див. [[Скандинавська міфологія]]);
* [[кельти|кельтські]] Луг, Дана, Єзуз (див. [[Кельтська міфологія]], [[Кельтське язичництво]]);
* [[єгиптяни|давньоєгипетські]] (див. [[Єгипетська міфологія]]);
* [[слов'яни|слов'янські]] [[Світовид]], [[Дажбог]], [[Перун]], [[Мокоша]], [[Велес]], Чорнобог та інші (див. [[слов'янська міфологія]]).
Своїх богів та богинь мали чи мають також інші племена, етноси, народи. Частина з них дотепер зберегла свої рідні (витворені у межах народу протягом його історії) вірування та релігії<ref name="ReferenceA"/>.
 
== Неоязичництво ==
== Істотні ознаки ==
{{Див. також|Неоязичництво}}
Існує тенденція плутати, свідомо чи ні, «язичництво» або релігію язичників з різними сучасними гетерогенними релігійними течіями.
 
Язичництво, про яке говорили Отці Церкви, стосувалося, зокрема, релігії римлян і греків, що не дуже відрізняється від сучасного індуїзму. Римська релігія, заснована на Pietas, Devotio, Fides, Virtus, Amor generis humani, Castitas, Dignitas, Ius, Sacrum, Fas і Nefas, культ предків-заступників, віра в невидимі, універсальні, благодійні та безсмертні сили, які керують світом і які ми знаємо, як зробити прихильними до нас за допомогою молитви (prex), або жертвоприношенням (якого людина позбавляє себе) і які називаються Divi (Святі або Боги), яким служить духовенство з фламінів, арвалів і весталок, а також священицькі колегії понтифіків, повністю розходиться з тим, що деякі сучасні рухи називають язичництвом.
Розглядаючи язичництво як явище, можна виділити такі ознаки<ref name="ReferenceA"/><ref>{{ref-ru}}Язычество / Авторы-сост. А.&nbsp;А.&nbsp;Грицанов, А.&nbsp;В.&nbsp;Филиппович.&nbsp;— Мн.:Книжный Дом, 2006.&nbsp;— 384 с.</ref><ref name="etn2012"/>:
* Язичництво&nbsp;— це природна віра та спосіб життя, а не лише [[релігія]].
* У язичництві Божественне&nbsp;— [[іманентність|іманентне]], присутнє у всіх речах світу, є частиною твореного ним світу і підкоряється його законам. На противагу цьому, в монотеїстичних релігіях Бог&nbsp;— це [[трансцендентність|трансцендентна]] особистість, що може бути присутня у створеному ним світі, але не тотожний йому і не залежить від його законів.
* Культ героїзму (священний героїзм)&nbsp;— геройський вчинок сприймається як вищий чин, часто прирівнюваний до діянь богів/бога.
* Язичництво є внутрішньоорієнтованим&nbsp;— переживання божественного відбувається передусім усередині конкретної людини, тоді як більшість семітських релігій&nbsp;— зовнішньоорієнтовані (пастори та адепти цінують передусім зовнішній вияв вірувань та релігійних переживань, як-от ходіння в храм, смиренність у християн та екстремізм в ісламістів, а в юдаїзмі жвава участь в окультних ритуалах тощо).
 
Слід, однак, зазначити, що «релігія язичників» була баченням, яке євреї та перші християни мали щодо інших релігій. У той час це поняття охоплювало грецьку, римську, галльську, германську та єгипетську релігії. Тому світ не може бути обмежений тим, як його сприймали юдеї та перші християни.
== Язичництво [[Русь|Русі]] ==
[[Файл:Bohyt kapyscze 2008 102 0333.jpg|thumb|200px|right|Капище на горі [[Богит]]]]
{{Main|Слов'янська міфологія}}
 
Сьогодні цей термін використовується для опису будь-якого відродження стародавніх релігій дохристиянської Європи. Дехристиянізація західних країн супроводжувалася відродженням або появою найрізноманітніших релігійних і філософських течій, які часто позначають загальним терміном «неоязичництво».
В часи Київської Русі язичництво було поширене до впровадження християнства. Найвідомішими [[руський|руськими]] богами були: [[Велес]] (або [[Велес|Волос]]) (покровитель науки, знань і мудрості; торгівлі, худоби, магії), [[Мокош]]а (богиня-мати, богиня прядіння); [[Дажбог]] (бог зимового сонця), [[Хорс]] (бог сонця), а також [[Ярило]] (бог літнього сонця, родючості та плодючості); [[Сварог]] (бог неба і Зодіаку, бог-коваль), [[Сварожич]] (бог-вогонь); бог [[Перун]] (бог війни, блискавки і грому) з'явився у руському пантеоні у пізніший час; ряд інших богів.
 
У [[988]] році [[Володимир Великий|князь Володимир]] хрестив Київську Русь, оголосивши язичництво поза законом і санкціював полювання на руських священників і знищення святилищ. Але язичницькі волхви ще протягом двох з половиною століть здіймали повстання на околицях держави. У далеких від столиць князівств місцевостях народна віра зберігала провідну роль ще у 13 столітті ([[Галичина]], [[Волинь]])<ref>{{ref-ru}}[https://rg.ru/2015/07/09/rodina-knyazya.html Михаил Козлов. Русские князья и языческие восстания]</ref><ref>[http://zbruc.eu/node/9931 Борис ЯВІР ІСКРА. Збручанський культовий центр у Медоборах]</ref>.
 
Попри намагання знищити будь-які прояви древньої віри серед населення Русі, деякі язичницькі культи та обряди ще довго зберігалися та відправлялися потайки, а деякі трансформувалися у християнські обряди з елементами язичництва (так зване «<nowiki/>[[двовір'я]]<nowiki/>» та синтез релігій: [[коломийки]], [[веснянки]], [[колядки]], [[щедрівки]], [[хоровод]]и, свято [[Івана Купала]], [[масляна]], оскільки церква намагалася підлаштувати язичницькі свята під християнські) та й протривали дотепер<ref>''Лозко Г. С.'' Українське народознавство.&nbsp;— 3-є вид., доповнене та перероблене.&nbsp;— К.: Видавництво «АртЕк», 2006.&nbsp;— 472 с.: іл.</ref>.
 
== Українське язичництво ==
{{main|Українське язичництво}}
На території нинішньої [[Україна|України]] язичництво існувало у різних формах й у різні часи, попри усілякого роду оголошення його поза законом (як це зробив князь Володимир у 988&nbsp;році) та заборони, до чого тривалий час прагнула православна церква<ref name="etn2012">[https://archive.org/details/etnichnist2012/page/n330/mode/1up?view=theater «Язичництво»] // Етнічність: енциклопедичний довідник / [[Євтух Володимир Борисович|В.&nbsp;Б.&nbsp;Євтух]]; [[Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова|Нац. пед. ун-т імені М.&nbsp;П.&nbsp;Драгоманова]], Центр етноглобалістики.&nbsp;— К. : Фенікс, 2012.&nbsp;— С. 330—331.&nbsp;— 396 с.</ref>.
 
Українське язичництво в широкому значенні постає як сукупність в їх еволюційному розвитку релігійних вірувань, які побутували на теренах України. Воно включає<ref name="rel2000"/>:
# релігію племен і народів найдавнішої доби, яких зазвичай вважають за предків [[українці]]в як в етнічному, так і в культурно-історичному контекстах;
# релігію східнослов'янських племен Київської Русі, що була поширена ще до прийняття християнства як офіційної релігії;
# народно-побутову релігійність, що існувала паралельно з офіційним християнством протягом останнього тисячоліття;
# сучасне відроджене українське язичництво. Українське язичництво у вужчому розумінні означає
релігію українців<ref name="rel2000">[https://archive.org/stream/relihiiezn2000#page/n446/mode/1up Українське язичництво] // Академічне релігієзнавство. Підручник / За наук. ред. проф. [[Колодний Анатолій Миколайович|А. Колодного]].&nbsp;— Київ: Світ Знань, 2000.&nbsp;— С. 446—452.&nbsp;— 862 с.</ref>.
 
Останніми десятиліттями язичництво відроджується в Україні (наприклад, Братство українських язичників, Об'єднання рідновірів України)<ref name="rel2000"/> та по світу загалом. Язичництво починає відроджуватися у формі так званого [[Неоязичництво|неоязичництва]]. Також у багатьох регіонах світу ([[Африка]], [[Америка]], [[Полінезія]], [[Азія]]) язичницькі релігії та вірування збереглися із прадавніх часів та продовжують розвиватися. Загальна чисельність у світі представників народних вірувань та їх новітніх течій становить сумарно від 7&nbsp;%, залежно від способу визначення<ref>{{ref-en}}[http://www.pewforum.org/global-religious-landscape-exec.aspx The Global Religious Landscape]</ref>. Язичницька обрядовість частково збереглася в українському фольклорі, родинно-побутовій звичаєвості, традиціях<ref name="ure"/>.
 
== Сучасність ==
На цей час під поняттям «язичництво» розуміють народні вірування та релігії, які поширені на планеті [[Земля]] і мають своєрідні ознаки (передусім іманентність божественного, культ богів-предків, священний героїзм, сучасні «Світлі язичники» так чи інакше є обожествителями аспектів природи у своїй індивідуальній формі, що у кожного розуму своє унікальне бачення у чому наявний волелюбний світогляд розуміння вищих сил природи).
 
== Див. також ==
{{Div col|cols=2}}
* [[Українське язичництво]]
* [[Агностицизм]]
* [[Анімізм]]
* [[Аніматизм]]
* [[Пізня античність]]
* [[Атеїзм]]
* [[Шаманізм]]
* [[Фетишизм]]
* [[Іррелігійність|Іррелігія]]
* [[Кеметизм|Кемітизм]]
* [[Секуляризм]]
* [[Матеріалізм]]
* [[Міфологія]]
* [[Неоязичництво]]
* [[Рідновірство]]
* [[Вікка]]
* [[Пастафаріанство]]
* [[Яв-Прав-Нав]]
{{Div col end}}
* [[Нава]]
* [[Ява]]
* [[Прав]]
 
== Примітки ==
{{reflist|2}}
Рядок 92 ⟶ 91:
== Посилання ==
* [https://vue.gov.ua/Язичництво Язичництво] // Електронна версія «[[Велика українська енциклопедія|Великої української енциклопедії]]»
* [https://www.svarga.kiev.ua/ Братсво Українських Язичників «Сварга»]
* [https://web.archive.org/web/20060402204638/http://pagan.com.ua/ Сайт «Європейська Традиція»]
* [http://www.oru.org.ua Об'єднання Рідновірів України (ОРУ)]
* ''Вячеслав Терехов''. [http://iriney.ru/okkultnyie/neoyazyichniki/ob-aktualnyix-tendencziyax-v-sovremennom-russkom-nativizme.html Об актуальных тенденциях в современном русском нативизме] // Центр религиоведческих исследований во имя священномученика Иринея Лионского [проблемы новых религиозных движений, сект и культов].&nbsp;— 25.02.13.{{ref-ru}}
* [http://celt.at.ua/news/khto_taki_jazichniki_i_neojazichniki/2010-12-25-16 Хто такі язичники і неоязичники?]
 
{{Бібліоінформація}}{{Портали|Релігія}}
 
[[Категорія:Язичництво| ]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Язичництво