Маркетинг: відмінності між версіями

{{Об'єднати|Самомаркетинг|дата=травень 2018}}

 

== Вступ ==

=== Філіп Котлер ===

 

 

Моделі маркетингу за Філіпом Котлером: Маркетинг 1.0 — маркетинговий підхід, який орієнтований на продукцію. Основна увага приділяється виробництву;

 

=== Сутність ===

 

 

* [[Протидіючий маркетинг]]

* [[Демаркетинг]]

* Страховий маркетинг

 

* [[Масовий маркетинг]]

* [[Цільовий маркетинг]] (концентрований)

 

=== Інші ===

* [[Івент-маркетинг]]

* [[Афілійований маркетинг]]

* [[Інтернет-маркетинг]]

 

 

=== Ринок ===

[[Файл:MysiadloAuchan.jpg|міні|праворуч|250пкс|''Гіпермаркет «[[Auchan|Ашан]]» у м. [[Пясечно]] під [[Варшава|Варшавою]], [[Польща]]'']]

 

* у конкурентній боротьбі продавці можуть опинитися під впливом покупців та змінити свою поведінку.

 

 

 

 

 

=== Трейд-маркетинг ===

Трейд-маркетинг ({{lang-en|trade marketing}}) — дисципліна маркетингу, яка стосується збільшення попиту на рівні оптового та роздрібного продажу, тобто маркетингової комунікації та інших заходів у мережах дистриб'юції, а не на рівні кінцевого споживача.

 

* Ціна ({{lang-en|price}}).

 

=== Сегментування ринку ===

 

 

 

=== Сегментація ринку ===

Застосування концепції ринкової сегментації дозволяє підприємству (фірмі) досягти максимальної результативності маркетингової діяльності шляхом використання своїх сильних сторін з урахуванням реальних умов на ринку. Сегментація — це поділ усього ринку на окремі частини (сегменти), кожен з яких охоплює більш або менш однорідні групи потенційних покупців з приблизно однаковими споживчими перевагами і стереотипом поведінки. Мета сегментації — максимальне проникнення підприємства на ці сегменти ринку замість того, щоб розпилювати зусилля всьому ринку. Політика сегментації ринку передбачає виділення окремих частин (сегментів) ринку, що відрізняється один від одного характеристиками попиту на товари та послуги і реакцією на маркетингові дії.

 

Метод складання функціональних карт. Цей метод оснований на проведенні своєрідної подвійної сегментації. Такі карти можуть бути: — одно факторними (при сегментації за одним чинником і для однорідної групи товарів); — багатофакторними(при аналізі того, для яких груп споживачів призначено конкретну модель товару і які її параметри найважливіші для його просування на ринку).

 

# Балабанова Л. В. Маркетинг: Підручник. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: Знання-Прес, 2004. — 645 с.

# Балобанова Л. В. та ін.. Маркетинг — практикум: Навч. Посібник. — [[Донецьк]]: [[Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського|ДонДУЕТ]], 2001. — 279 с.

# Видання української асоціації маркетингу — Маркетинг в Україні, № 6 — К: листопад-грудень 2012 рік.

 

[[Файл:Marketing-Mix (en).png|міні|праворуч|400пкс|''Маркетинг-мікс'']]

 

 

У [[1948]] р. Джеймс Каллітон ({{lang-en|James Culliton}}) ствердив, що маркетингові рішення повинні бути результатом певного рецепта. У [[1953]] р. президент Американської асоціації маркетингу ({{lang-en|American Marketing Association}}) Нейл Борден ({{lang-en|Neil Borden}}) в одному зі звернень назвав такий рецепт «маркетинг-міксом». У [[1960]] р. відомий маркетолог Джером МакКарті ({{lang-en|E. Jerome McCarthy}}) запропонував класичне визначення маркетинг-міксу з «чотирма P».

 

 

* людей ({{lang-en|people}}) — усіх осіб, які безпосередньо або опосередковано причетні до споживання послуг: споживачів, працівників відповідної компанії, керівництво компанії тощо;

* фізичну наявність ({{lang-en|physical evidence}}) — визначає здатність надати послугу, а також визначає середовище, у якому послуга надається.

 

 

Товари можуть бути:

* пасивного попиту (їх характеризує відсутність знань про товар).

 

 

 

 

 

 

Новаторство в упаковці може надати компанії перевагу перед конкурентами. Наприклад, «Tide» завоював 10 % ринку пральних порошків завдяки популярності своєї упаковки з порційним носиком.

* надання інформації про товар і реклама.

 

 

Покупці, які купують товар однієї й тієї самої марки, знають: щоразу вони отримують одну й ту саму якість. Використання марок надає деякі переваги й продавцям. Марочна назва стає основою подальшої розробки змістовних значень і асоціацій, пов'язаних з певною торговою маркою. Торгова марка і товарний знак продавця забезпечують юридичний захист унікальних властивостей товару, які в іншому разі могли б скопіювати конкуренти. Використання марок також допомагає постачальнику сегментувати ринок.

 

 

 

 

Модель процесу комунікації можна представити як взаємодію п'ятьох елементів:

* Петля зворотного зв'язку — забезпечує контроль успішності передачі повідомлень, дає змогу виявити, чи було досягнуто розуміння.

 

 

 

 

[[Реклама]] (телевізійна реклама, друкована реклама, зовнішня реклама, реклама у кінотеатрах тощо)

* такий, що оновлюється: повідомлення можна змінити.

 

 

;Приклади заходів для стимулювання збуту на рівні споживачів

[[Файл:Mall culture jakarta36.jpg|міні|праворуч|200пкс|''Розпродаж у [[Джакарта|Джакарті]], [[Індонезія]]'']]

 

* Купон на шийці пляшки ({{lang-en|necker}});

* Рекламна картинка, яка починає хитатися, коли покупець проходить повз неї ({{lang-en|dangler}});

* Маленька рекламна картинка на довгій, часто прозорій ніжці, хисткість якої привертає увагу покупця до певного товару на полиці ({{lang-en|wobbler}} або ''wabbler'');

* Торговельні знижки ({{lang-en|trade discounts}} або ''functional discounts'') — додаткові платежі дистриб'юторській мережі для того, щоб нею виконувалися певні додаткові функції.

 

До ключових функцій каналів розподілу належать:

Перші п'ять функцій допомагають укладати угоди, останні три — виконувати укладені угоди.

 

 

 

 

* Забезпечення певного асортименту товарів і послуг (середній супермаркет пропонує приблизно 15 тис. найменувань товарів більш як від 500 виробників).

* Збільшення цінності товарів і послуг (пропонуючи певний товарний асортимент, розбиваючи великі партії на дрібніші, зберігаючи запаси і надаючи послуги, роздрібні торгівці збільшують цінність товарів і послуг для споживачів).

 

 

B2B-маркетинг ({{lang-en|B2B marketing}} або ''business-to-business marketing''), бізнес-маркетинг ({{lang-en|business marketing}}) або промисловий маркетинг ({{lang-en|industrial marketing}}) — комплекс маркетингу, що здійснюється юридичними особами чи організаціями, включаючи комерційні підприємства та установи, для сприяння продажу своїх товарів або послуг іншим компаніям та організаціям, які, в свою чергу, можуть перепродати їх, використати їх як компоненти для продуктів або послуг, що їх пропонують наступним юридичним особам.

Хоча бізнес-маркетинг як дисципліна маркетингу відомий з кінця [[19 століття|XIX&nbsp;ст.]], Девід Ліхтентал ({{lang-en|J. David Lichtenthal}}) вказує на те, що теорія бізнес-маркетингу оформилася в 80-х роках [[20 століття|XX&nbsp;ст.]]<ref>«Fundamentals of Business Marketing Research», J. David Lichtenthal (professor of marketing at the City University of New York's Zicklin School of Business). {{ref-en}}</ref> Відомими періодичними професійними виданнями з бізнес-маркетингу є «Journal of Business-to-Business Marketing» та «Journal of Business & Industrial Marketing».

 

 

Ефективність маркетингу залежить від 5 факторів:

 

 

З точки зору короткострокових результатів ефективність маркетингу вимірюється показниками, пов'язаними з доходом. З довгострокової перспективи ефективність маркетингу вимірюється індикаторами, пов'язаними з брендом:

Оскільки бренд є нематеріальним активом, ефективність маркетингу може також вимірюватися у фінансових показниках, якими оцінюється бренд.

 

Маркетингове дослідження&nbsp;— систематичне комплексне дослідження ринку, торгової кон'юнктури з характеристикою співвідношення попиту і пропозиції, зміни рівня цін, стану задоволення попиту населення; зміни купівельної спроможності і купівельних намірів споживачів з оцінкою перспектив розвитку ринку і прогнозом його ємності відповідно до завдань фірми, розробкою необхідної стратегії її розвитку і рекомендацій щодо реалізації її планів, підвищення конкурентоспроможності товарів, які найповніше відповідали б попиту різних груп покупців, пропозицій, спрямованих на стимулювання збуту, пошук ринків, рекламних заходів, ціноутворення тощо.

 

Усі маркетингові дослідження поділяються на кілька груп:

 

Найчастіше дослідження поділяють на якісні та кількісні.

 

 

* Творчі розробки:

** ''Equity*Builder''&nbsp;— інструмент діагностики поточного положення марки на ринку.

 

 

* ''Idea Generation''&nbsp;— комплекс технік брейнстормингу, які використовуються при виведенні нових марок на ринок для розробки їхнього позиціювання (для розуміння глибинних образів, інсайтів та мотивів);

Слід зазначити, що кожна з великих маркетингових компаній розробила власні методики досліджень.

 

Головними міжнародними стандартами маркетингових досліджень вважаються стандарти [[ESOMAR]] і [[Gallup International Association]], а також стандартів якості маркетингових досліджень [[Українська асоціація маркетингу|Української асоціації маркетингу]].

 

 

 

: <math>H =\sum_{i=1}^N s_i^2</math>

 

=== Управління товаром ===

 

Управління товарів (внутрішня функція компанії) та маркетинг товару ({{lang-en|product marketing}}, зовнішня функція) доповнюють одне одного. Метою обох функцій є забезпечення максимального виторгу ({{lang-en|sales revenues}}), збільшення частки ринку ({{lang-en|market share}}) і прибутку ({{lang-en|profit margins}}). Управління товаром включає як стратегічні, так і тактичні завдання, має на меті структурну оптимізацію роботи компанії та робить наголос насамперед на розробці нових товарів.

 

=== Орієнтованість на споживача ===

Орієнтованість на споживача ({{lang-en|customer centricity}}) визначає стратегію маркетингової функції компанії, коли пріоритет надається насамперед потребам споживача та звертається увага на моделі поведінки споживача, а не на чинники, напряму пов'язаним з внутрішніми завданнями та процесами компанії (напр., прибуток у короткостроковій перспективі).

 

 

== Комунікація ==

[[Файл:Edo period advertising in Japan.jpg|міні|праворуч|180пкс|''Флаєр з рекламою традиційних японських ліків, [[1806]]&nbsp;р.'']]

 

 

* розвиток бренду ({{lang-en|branding}}, включаючи графічний дизайн, пакеджинг),

Важливим є дотримання [[Фірмовий стиль|фірмового стилю]] ({{lang-en|corporate identity}}).

 

 

=== ATL та BTL ===

 

=== Реклама ===

 

 

 

 

 

Брендинг допомагає:

* використовувати три фактори, важливі для звернення до рекламної аудиторії: історичні корені, національний менталітет, нинішні реалії і прогнози на перспективу.

 

 

Ідентифікація торгової марки в процесі рекламного контакту необхідна для досягнення першої комунікативної мети брендингу&nbsp;— створення поінформованості. Поінформованість може виражатися у двох формах: популярність торгової марки та згадування про неї.

При створенні поінформованості використовується принцип кодування, сформульований психологом Енделем Тулвінгом ([[Естонська мова|естон.]] ''Endel Tulving''): «успішне відтворення (в пам'яті) залежить від збігу інформації, закодованої під час запам'ятовування, з інформацією, яка існує на час її відтворення», тобто якщо споживачеві необхідно впізнати упаковку товару, то реклама повинна чітко показати товар у фірмовій упаковці серед аналогічних товарів відповідної категорії (так, як він побачить товар у магазині).

 

 

* Apple&nbsp;— 87 млрд $

 

=== Прямий маркетинг ===

 

 

Основні риси прямого маркетингу

* наявність бази даних про споживачів.

 

 

Основні форми прямого маркетингу включають: пряму поштову розсилку, маркетинг за каталогами, телемаркетинг, телевізійний маркетинг негайного відгуку та купівлі в інтерактивному режимі, маркетинг з відеокабіни.

 

 

Основні риси прямої поштової розсилки:

</div>

 

 

Основні характеристики телемаркетингу:

 

=== Продакт-плейсмент ===

 

''Основна стаття:'' [[Зв'язки з громадськістю]]

 

 

Нижче наведено приклад рейтингу PR-агенцій з кількістю згадувань у ЗМІ за тиждень (грудень 2007&nbsp;р.)<ref>[http://elvisti.com/node/72906 Медіа-рейтинг українських PR-агенцій з 3 по 9 грудня 2007&nbsp;р.] {{ref-ru}}</ref>:

 

 

 

=== Спонсорство ===

 

 

=== Мерчандайзинг ===

Мерчандайзинг&nbsp;— комплексний метод управління поведінкою покупців для позиціювання товарів, зміни структури обороту на користь прибуткових марок тощо. Мерчандайзинг не тільки сприяє збільшенню прибутку і обсягу продажу на рівні пункту продажу, але також дозволяє створювати нові комбінації товарів і товарних груп, а також підвищувати лояльність покупців.

 

=== Медіапланування ===

{{Детальніше|Медіапланування}}

[[Медіапланування]] є підбором найефективніших ЗМІ, послідовності та частоти їхнього використання для організації рекламної кампанії. Головним етапом медіапланування є розробка медіаплану, включаючи розрахунок бюджету рекламної кампанії.

 

 

=== Медіа-баїнг ===

 

 

 

 

* рекламна інформація в пресі доступна в будь-який час, тобто завжди є можливість знову перечитати її (що виключено, наприклад, у телевізійній і радіо рекламі);

Мінімальна ефективна частота контактів, тобто мінімальна кількість контактів за один рекламний цикл, зростає на 20&nbsp;% при збільшенні рекламної площі макету у 2 рази (з однієї шпальти до двох), зменшується на 30&nbsp;% при зменшенні площі макету у 2 рази (до половини шпальти), збільшується на 50&nbsp;% при додаванні 1 кольору (до чорно-білого макета) та на 80&nbsp;% при додаванні 2 кольорів<ref>Чотириколірна реклама є стандартною, якщо кількість кольорів зменшити до двох, то втрата уваги читачів дорівнює 20&nbsp;%.</ref>. Якщо рекламу «жіночого товару» розмістити у секції видання про спорт, увага жіночої аудиторії зменшується до нього на 50&nbsp;%, якщо рекламу «чоловічого товару» розмістити у новинах моди або у розділі «жіночі історії», увага до неї чоловіків зменшується на 40&nbsp;%. Якщо реклама розміщена на обкладинці мінімальна ефективна частота контактів збільшується на 30&nbsp;%, реклама на 2-й та 3-й сторінках обкладинки збільшує ефект уваги на 20&nbsp;%. У читачів журналів реклама без ілюстрацій практично не викликає зацікавленості.

 

Переваги реклами в газетах:

 

* у типового сучасного читача газет менше часу на їхнє читання, ніж у читача минулих років.

 

У спеціалізованих галузевих журналах у зв'язку з професіональною зацікавленістю початкова увага до реклами має досить високий рівень&nbsp;— майже 64&nbsp;% для чотириколірної реклами. Реклама на дві шпальти привертає на 70&nbsp;% уваги більше, ніж односторінкова, а кольорова на чотири кольори&nbsp;— на 20&nbsp;% більше, ніж чорно-біла.

 

Реклама на обкладинці галузевого журналу збільшує мінімальну ефективну частоту контактів на 30&nbsp;%. Розміщення реклами в край, без полів, веде до збільшення уваги в середньому на 20&nbsp;%, що зовсім не характерно для часописів споживчого призначення. Реклама у вигляді окремого додатку збільшує увагу на 30&nbsp;%&nbsp;— це можна пояснити тим, що журнал відкривається саме на тому місці, де розміщені вкладки.

 

==== Телебачення ====

Реклама на телебаченні є однією з головних компонентів великих рекламних кампаній. Незважаючи на високу вартість, телевізійна реклама забезпечує найнижчу ціну одного контакту.

 

;Головні індикатори телереклами

 

 

 

 

 

 

 

 

==== Радіо ====

Радіо має такі переваги:

 

* іміджевий (найчастіше музичний ролик; відсутні телефони, адреси, реклама спрямована лише на торговельну марку, продукт, його запам'ятовуваність і впізнавання).

 

 

Юридично зовнішня реклама регулюється законом України «Про рекламу», а також розпорядженнями місцевих адміністрацій. Відповідно до розпорядження Київського міського голови від [[5 грудня]] [[2008]]&nbsp;р. №&nbsp;531 «Про питання зовнішньої реклами в м. Києві» у Києві єдиним органом, який правомочний встановлювати порядок розміщення зовнішньо реклами та ухвалювати рішення про видачу дозволів на розташування рекламних засобів, є виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація).

Найбільшим оператором зовнішньої реклами в Україні є компанія BigBoard, її акціонером є другий найбільший світовий оператор зовнішньої реклами «JCDecaux». Прогнозується, що після економічної кризи 2008—2009&nbsp;рр. на українському ринку залишиться не більше 4-5 найбільших гравців.

 

* BigBoard,

* Перехід-Outdoor,

* Українська реклама.

 

 

Одним з цікавих підходів до маркетингу є комунікація у соціальних мережах або [[Маркетинг в соціальних мережах|SMM]] ({{lang-en|social media marketing}}) яка є частиною так званого [[Вірусний маркетинг|вірусного маркетингу]] ({{lang-en|viral marketing}}), яка, по суті, дуже схожа на «усну рекламу» ({{lang-en|word of mouth advertising}}, {{lang-ru|сарафанный маркетинг }}). Серед соціальних мереж, які використовуються для цього типу комунікації, можна назвати:

 

 

=== Пункт продажу ===

 

 

Пункт продажу поділяють на п'ять функціональних зон, у кожній з яких застосовуються свої POS-матеріали:

* влітку&nbsp;— скрині з морозивом, пивом та прохолоджувальними напоями.

 

Роздатні матеріали ({{lang-en|novelty items}})&nbsp;— це матеріали, які використовуються здебільшого у BTL-акціях, для інформування споживачів у пунктах продажу тощо. Швидкість розробки та друку, відносно невелика ціна дозволяє використовувати такі матеріали для акцій стимулювання збуту, розпродажу, відкриття пунктів продажу, івентів тощо.

 

* текстильна продукція.

 

Реклама в комп'ютерних іграх ({{lang-en|in-game ad}})&nbsp;— відносно новий напрямок реклами. Обсяг ринку ігрової реклами до [[2011]] року зросте до 971,3 мільйонів доларів<ref>За даними аналітиків «The Yankee Group».</ref>. На ньому вже працюють такі компанії, як-от «Double Fusion», «IGA Worldwide», «Mochimedia», «Neoedge Networks» та «Massive Incorporated» («Microsoft»).

 

Однією з найостанніших концепцій є технологія «Adsense for Games», яка дозволяє інтегрувати відеоролики в комп'ютерні ігри, розроблена рекламною фірмою «Adscape» (належить «Google» з лютого 2007&nbsp;р.).

 

 

 

«Ворд оф маус» є однією з найефективніших форм стимулювання збуту, оскільки споживачі зазвичай більше довіряють позитивній характеристиці товару від своїх знайомих, людей свого кола тощо, ніж, наприклад, рекламі. Найголовнішими формами контакту у «ворд оф маус» є індивідуальний контакт та інтернет (наприклад, блоґи чи Веб 2.0).

Приклади «ворд оф маус»:

 

 

Кінцева мета роботи маркетингового підрозділу&nbsp;— підпорядкованість усієї господарської та комерційної діяльності підприємства законам існування та розвитку ринку.

 

{{цитата|''Ідеальної організаційної структури для відділу маркетингу ще не знайдено.''

Ф. Котлер }}

 

;Кількісні критерії ефективності діяльності маркетингових відділів

</div>

 

 

У [[2007]]&nbsp;р. в Україні налічувалося 77 агентств, які надавали маркетингові послуги, а саме:

 

* директ-маркетинг (не включаючи торгівлю по каталогах),

* мерчандайзинг тощо.

 

[[Рейтинг]] є щорічним проєктом «МАМІ» і складається за наслідками завершеного року, а публікується відповідно в другому кварталі наступного року. Вихід рейтингу за 2008&nbsp;р. очікується в червні 2009-го.

| 26|| Два Товариші|| 29|| 1&nbsp;— 2 || 99 ||ТММ, «Будмен», "Велика Кишеня, Philip Morris, журнал «Салон», РА «КлонДайк», ERSTEbank, InBev

|-

|-

| 28|| Fresh||працюють з 2007&nbsp;р. ||працюють з 2007&nbsp;р. || 100 ||Unilever, Indesit, APC

# Від 1 до 2&nbsp;млн грн.&nbsp;— Insight communications, Lime&nbsp;— fresh BTL, Goodwill Promotion, Maximum Maximorum, MARSMEDIA (ПМРА «МАРСМЕДІА»), LEAD9 Interactive Marketing, Innovative Special Events, CHAIN Group, KARS event studio;

# Від 0,5 до 1&nbsp;млн грн.&nbsp;— Full Contact, ART BTL, AQUA BTL, Com2Com, freeBTL&nbsp;— advertising agency, Промо Десант.

 

У 2008&nbsp;р. Всеукраїнською рекламною коаліцією було складено підсумковий рейтинг креативності агенцій маркетингових послуг України за сезон-2008. Найкреативнішими агенціями було визнано Talan Proximity Ukraine, ROI Communications та OS-DIRECT.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

== Примітки ==

{{reflist|colwidth=30em}}

 

{{Вікіцитати1}}

 

{{refbegin|colwidth=30em}}

 

* Маркетинг: навч. пос. / В.&nbsp;В.&nbsp;Липчук, Р.&nbsp;П.&nbsp;Дудяк, С.&nbsp;Я.&nbsp;Бугіль, Я.&nbsp;С.&nbsp;Янишин.&nbsp;— Львів: «Магнолія 2006», 2012.&nbsp;— 456 с.

* Маркетинг (I. Навчальний посібник. II. Збірник вправ) / Л.&nbsp;А.&nbsp;Мороз, Н.&nbsp;І.&nbsp;Чухрай; Держ. ун-т «Львів. політехніка». Ін-т підвищ. кваліфікації та перепідгот. кадрів.&nbsp;— Л., 1999.&nbsp;— 243 c.&nbsp;— Бібліогр.: 25 назв.

* Маркетингова цінова політика / Дугіна С.&nbsp;І.&nbsp;— К.: КНЕУ, 2002.

* Маркетинг: Підручник для студ. вищ. навч. закл. Ч. 1 / С.&nbsp;В.&nbsp;Скибінський; Львів. комерц. акад.&nbsp;— Л., 2000.&nbsp;— 640 c.&nbsp;— Библиогр.: 143 назв.

* Маркетинг: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Л.&nbsp;А.&nbsp;Мороз, Н.&nbsp;І.&nbsp;Чухрай ; за ред. Л.&nbsp;А.&nbsp;Мороз ; М-во освіти і науки України.&nbsp;— 4-те вид., без змін.&nbsp;— Л. : Інтелект-Захід, 2009.&nbsp;— 244 с. : іл.&nbsp;— Бібліогр.: с. 239—240 (30 назв).&nbsp;— ISBN 978-966-7597-74-0

* Маркетинг: Підручник / Гаркавенко С.&nbsp;С.&nbsp;— К.: Лібра, 2002.&nbsp;— 712 с.

* Промисловий маркетинг: Підруч. для студ. екон. спец. / Є.&nbsp;В.&nbsp;Крикавський, Н.&nbsp;І.&nbsp;Чухрай; Нац. ун-т «Львів. політехніка».&nbsp;— 2-е вид.&nbsp;— Л., 2004.&nbsp;— 471 c.&nbsp;— Бібліогр.: 49 назв.

* Робінс С., Де Ченцо Д. Основи менеджменту / Пер. з англ. А. Олійник та ін.&nbsp;— К.: Основи, 2002.&nbsp;— 671 с.

* Торгівля, маркетинг, реклама: термінол. словник / А.&nbsp;Г.&nbsp;Загородній, Г.&nbsp;Л.&nbsp;Вознюк, І.&nbsp;М.&nbsp;Комарницький ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т «Львів. політехніка».&nbsp;— Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2011.&nbsp;— 312 с.&nbsp;— Бібліогр.: с. 305—309 (78 назв).&nbsp;— ISBN 978-617-607-066-5 : 6

* Цінова політика підприємства / Корінєв В.&nbsp;Л.&nbsp;— К.: КНЕУ, 2001.

* Армстронг Г., Котлер Ф., Введение в маркетинг (Marketing: An Introduction), 8-е изд, М., издательство «Вильямс», 2007, 832 стор., ISBN 0-13-186591-9 {{ref-ru}}

* Котлер Ф., Вероника Вонг, Джон Сондерс, Гари Армстронг, Основы маркетинга, 4-е европейское издание (Principles of Marketing: European Edition 4th), М., издательство «Вильямс», 2007, 1200 стор., ISBN 0-273-68456-6 {{ref-ru}}

* Маркетинг: учебник для вузов/Г.&nbsp;Л.&nbsp;Багиев, В.&nbsp;М.&nbsp;Тарасевич, Х.Анн; Под общ. ред. Г.&nbsp;Л.&nbsp;Багиева.-М.:ОАО «Изд-во „Экономика“», 2001.&nbsp;— 703 с. {{ref-ru}}