Спасо-Преображенський собор (Болград)

 пам'ятка архітектури (національного значення)

Спасо-Преображенський собор
Собор Святого Преображення Господнього
Сучасний вигляд собору
Сучасний вигляд собору
Сучасний вигляд собору
45°40′34″ пн. ш. 28°36′51″ сх. д. / 45.676278° пн. ш. 28.614306° сх. д. / 45.676278; 28.614306Координати: 45°40′34″ пн. ш. 28°36′51″ сх. д. / 45.676278° пн. ш. 28.614306° сх. д. / 45.676278; 28.614306
Країна Україна Україна
Місто Болград
Адреса пл. 28 червня, 26
Конфесія Українська православна церква Московського Патріархату
Єпископство Одеська та Ізмаїльська єпархія
Тип собор
Матеріал цегла
Стиль російський ампір, класицизм
Автор проєкту Авраам Мельников
Початок будівництва 1833
Побудовано 1838

Спасо-Преображенський собор. Карта розташування: Україна
Спасо-Преображенський собор
Спасо-Преображенський собор
Спасо-Преображенський собор (Україна)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Спасо-Преображенський собор — собор у місті Болграді Одеської області, збудований у 1833–1838 роках. Одна із шести історичних споруд у Болграді, яка відзначеніа емблемою «Блакитний щит» в рамках міжнародного гуманітарного права. Це вказує на важливість памʼятки та забезпечує їй додаткових захист як об'єкту культурної спадщини[1].

Історія ред.

Храм будувала болгарська громада, що становила у місті більшість. Зведення храму розпочато 1833 року за проєктом архітектора Авраама Мельникова, а завершено 1838 року. Площа храму — 2000 м². Будівництво коштувало 750 тисяч рублів асигнаціями й усі ці кошти зібрала місцева громада без допомоги держави. Після завершення будівництва імператор Микола I подарував кафедральному собору 12 дзвонів різного звучання, серед яких і головний дзвін на дзвіницю храму.

 
Вигляд собору до 1941 року

З моменту освячення собору служба проводилась болгарською, потім румунською, церковно-слов'янською мовою з російською простонародною вимовою. Вівтар храму зберігав царський указ від 29 грудня 1819 року, у якому були наведені привілеї болгарським переселенцям. Для болгар цей собор за своїм значенням дорівнює собору Святого Олександра Невського в Софії.

Трипрестольний Преображенський собор має висоту 50 метрів. Це масивна хрестовокупольна споруда, складена з блоків місцевого вапняку-черепашнику.

 
Інтер'єри собору

Інтер'єри собору у 1912–1914 роках розписував Павло Піскарьов, який у той самий час працював і в Свято-Покровському соборі Ізмаїла. Відповідно до давньої православної традиції, автор зобразив у куполі Спасителя-Вседержителя із хрестом у руках, що спрямовує на шлях істини. У простінках вікон підкупольного барабана художник намалював образи дванадцяти апостолів, у вітрилах — євангелістів, а на стінах і склепіннях — сцени зі Старого і Нового Заповітів. Тоді ж вирізьбили і вкрили сухозліткою іконостас головного вівтаря собору, а бічні іконостаси (північний — архістратига Михайла і південний — святого Іоанна предтечі) зробили ще в XIX ст.

2001 року розпочато реконструкцію собору. 22 березня 2004 року відбулося освячення і підняття нового дзвону Благовіст на дзвіницю собору.

Пожежа ред.

26 січня 2012 року близько 7:00 в храмі спалахнула пожежа, близько 9:00 завалився купол собору[2], об 11:00 вогонь було локалізовано, але ще не загашено остаточно, тому через вітер він розповсюдився знову. Остаточно пожежу ліквідовано в другій половині дня. Загальна площа пожежі склала близько 500 м².

На реставрацію Спасо-Преображенського Собору в Болграді було виділено з держбюджету 2,5 млн гривень.

Реставраційні роботи тривали з грудня 2015 року до квітня 2018 року. У квітні собор відновив роботу, а 19 серпня відзначив 180-ту річницю від дня заснування храму.

Примітки ред.

  1. Духовний центр болгарської громади. 5 цікавих фактів про Спасо-Преображенський собор у Болграді. О, Море.Сity (укр.). Процитовано 30 квітня 2024.
  2. У Болграді горить головний собор міста, збудований у 1838 р., уже впав купол[недоступне посилання]

Джерела ред.