Софіївка (Прилуцький район)
Софіївка — селище в Україні, в Прилуцькому районі Чернігівської області. Входить до складу Парафіївської селищної громади.
| Селище Софіївка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Прилуцький район |
| Громада | Парафіївська селищна громада |
| Код КАТОТТГ: | |
| Основні дані | |
| Засновано | 1700 |
| Площа | 0,184 км² |
| Населення | 19 (01.01.2021) |
| Густота | 309,78 осіб/км²; |
| Поштовий індекс | 16730 |
| Телефонний код | +380 4633 |
| Географічні координати | 50°56′09″ пн. ш. 32°43′22″ сх. д. / 50.93583° пн. ш. 32.72278° сх. д.Координати: 50°56′09″ пн. ш. 32°43′22″ сх. д. / 50.93583° пн. ш. 32.72278° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 144 м
|
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | |
| Селищна влада | |
| Адреса | 16730, Чернігівська обл., Ічнянський р-н, смт.Парафіївка, вул.Шевченка, 97А |
| Карта | |
  Софіївка | |
 Софіївка | |
| |
Географія ред.
Селище Софіївка знаходиться на відстані 1 км від села Терешиха (Ніжинський район). Поруч проходить залізниця Григорівка - Качанівка, залізнична платформа Софіївка на відстані 0,5 км. Пасажирський рух по станції відсутній.
Історія ред.
Назва селища від однойменного хутора, заснованого шляхетською родиною Тарновських на початку 19 століття на честь Софії Тарновської. Проте в часи комуністичної окупації перезасновано як господарський пункт Парафіївського цукрового заводу (після Другої світової війни).
Комуністична влада надала право Парафіївському заводу вербувати на роботу безпаспортних батраків із навколишніх колгоспів Бахмацького та Іченського районів, приписуючи їх до так званого «совхозу[1]». У 1960-тих завербовані люди ще жили у бараках, без родин. Спеціалізувалися на буряківництві та торфорозробці. Робота з вирощення буряку була рабською, ручною.
У Парафіївських «совхозах», на відміну від «калхозу», комуністи платили безпаспортним українцям живі гроші, що збільшувало продуктивність праці. Якщо «калхоз» спеціалізувався на рабській, фактично безкоштовній праці людей, то «совхоз» мусив мати віддачу для розвитку парафіївської промисловості, орієнтованої, зокрема, на горілчані заводи.
Вербувалася переважно молодь Крупичполя, Рожнівки, Мартинівки та Терешихи.
Корінна мешканка Софіївки Ганна Василенко свідчить:
У кого життя не получалося в селі, той вербувався у совхози. Там давали гроші - а в колгоспах тільки трудодні. Гроші були невеликі, але давали ще пайок. Робота була важка. Це потім машини появились, трактори. А то все руками. Але люди й на таке погоджувалися. Цілий день горбатяться, а їм премію дають - 200 грам сахару, стакан. Так вони довольні були...
Населення ред.
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 57 | 100% |
Сучасний стан ред.
Населення до 2006 - 57 осіб. На весну 2015 у селищі постійно проживають 11 осіб, більшість походженням із Терешихи та Рожнівки.
Посилання ред.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Карта РККА M-36 (А). Киевская, Черниговская, Гомельская области. www.etomesto.ru. Процитовано 22 січня 2022.