Софія Вембо

Софія Вембо; грец. Σοφία Βέμπο
	Зображення
Основна інформація
Повне ім'я	Ефі Бембо
Дата народження	1910
Місце народження	Геліболу, Османська імперія
Дата смерті	11 березня 1978
Місце смерті	Афіни, Греція
Причина смерті	інсульт
Поховання	Перше афінське кладовище
Роки активності	з 1933
Громадянство	Греція
Професія	співачка, актриса
Інструменти	вокал[d]
Лейбл	Columbia
Нагороди
Діти	Chaido Traiforoud
Автограф
	Файли у Вікісховищі

Софія Вембо (грец. Σοφία Βέμπο), справжнє ім'я Ефі Бембо,грец. Έφη Μπέμπο; *1910(1910), Галліполі, Східна Фракія — †11 березня 1978, Афіни) — грецька співачка та актриса, найбільш відома в добу італо-грецької війни виконанням патріотичних пісень, а згодом здобула народне визнання як «співачка Перемоги».

Біографія ред.

Софія Вембо народилась у Східній Фракії 1910 року. Під час греко-турецького обміну населенням її родина переїхала в Царіцані, що у номі Лариса, область Фессалія, а пізніше оселилась у портовому місті Волос. Тут Софія закінчила школу.

Свою музичну кар'єру Софія Вембо почала в Салоніках. 1933 року вона дебютувала в Афінах у театрі «Кентрікон», в який її прийняв Фотіс Самартзіс. Софія виконувала роль вродливої циганки в ревю «Папуга». Вона володіла своєрідним контролем голосу, незвичним для сучасної їй аудиторії, хоча пісні у її виконанні мали шалений успіх. Роком пізніше вона створила перші записи романсів і підписала контракт зі студією Columbia, з якою співпрацювала до кінця свого життя.

Незабаром Софія Вембо стала справжньою естрадною та театральною зіркою, записала низку популярних пісень. Вона також знялася у фільмі грецького виробництва «η Προσφυγοπούλα» (укр. Дівчина-біженець) в 1938 році. Вона працювала в афінських театрах, таких як «Ідеал», «Акрополь», «Альгамбра», а також у «Гранд Тріанон Кабаре» в Александрії, Єгипет.

Коли розпочалася Друга світова війна, Софія Вембо досягла піку своєї кар'єри. Греція вступила у війну на боці союзників в жовтні 1940 року, а грецька армія успішно відбила напад італійських військ на північних кордонах країни. Вембо вдалось підхопити настрій грецької нації у своїх піснях і стати «співачкою Перемоги». Легендарну пісню «Діти Греції», написана Мімісом Траїфоросом співали вже під час греко-італійської війни 1940–1941 років.

Пісні Софії Вембо звеличували мужність грецьких солдатів і знущалися над Муссоліні і італійськими агресорами, підтримуючи моральний дух не тільки солдатів, але й мирних жителів. Коли німці зайняли Грецію, творчість Вембо негайно заборонили, а сама співачка була вимушена спішно покинути країну. Вона оселилася в Бейруті, де залишалася до кінця війни, хоча продовжувала співати для союзних військ на Близькому Сході.

Софія Вембо повернулася до Греції після закінчення Другої світової війни, коли країну охопила жорстока громадянська війна. Це був не час для пісні про любов і сердечні переживання. Вембо взяла участь у двох політичних ревю і співала для Грецької Національної армії, яка брала участь в гіркій братовбивчій боротьбі. Вона також відвідала США і Єгипет. Софія Вембо продовжувала виступати в 1950-х років, але в 1960-х її виступи стали все рідшими, допоки вона повністю не припинила сценічни виступи на початку 1970-х років.

1957 року вона вийшла заміж за композитора Міміса Траїфороса після тривалого роману. У листопаді 1973 року в ніч студентських протестів проти диктатури чорних полковників (в сучасній історіографії відомі як Повстання в Афінському Політехнічному університеті), Вембо у своєму будинку переховувала кількох молодих чоловіків і жінок, що рятувалися від поліції.

Софія Вембо нагороджена золотим хрестом Ордена Доброчинності. Померла від інсульту 11 березня 1978 року в Афінах. Похована на Першому афінському кладовищі.