Сорока Іван Іванович
Іва́н Іва́нович Соро́ка (1 травня 1985, с. Дібрівне, Городнянський район, Чернігівська область, Українська РСР — 30 квітня 2015, с. Новогригорівка, Волноваський район, Донецька область, Україна) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Сорока Іван Іванович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
1 травня 1985.svg){kind=small} Дібрівне, Чернігівська область | |
| Смерть |
30 квітня 2015 (29 років) Новогригорівка, Донецька область(підрив на міні) | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014—2015 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєвий шлях ред.
Народився 1985 року в селі Дібрівне на Чернігівщині. З 1992 по 2002 навчався у Дібрівненській середній школі. 2003 року закінчив Чернігівське ПТУ № 1, де здобув спеціальність електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування. Працював електромонтером в термічному цеху ЗАЗ у м. Чернігові. Цього ж 2003 був призваний на строкову військову службу, яку проходив у Внутрішніх військах МВС в місті Кривий Ріг. Після служби повернувся на роботу до Чернігова. Певний період працював у Городні в «Укртелекомі», у Києві на будівництві. Останні роки жив у селі Дібрівне, ростив сад, тримав теплиці, доглядав за пасікою. Також власноруч на замовлення робив дерев'яні двері, вікна та інші речі.
У зв'язку з російською збройною агресією проти України у вересні 2014 добровольцем пішов до військкомату, призваний за частковою мобілізацією.
Старший солдат, старший стрілець 2-го відділення 2-го взводу 2-ї роти 41-го окремого мотопіхотного батальйону «Чернігів-2» 1-ї окремої танкової бригади, в/ч польова пошта В3137. На фронті, окрім виконання бойових завдань, у вільний час займався спортом та облаштуванням побуту у своєму підрозділі.
30 квітня 2015-го, під час розвідки в районі села Старогнатівка Волноваського району, військовики батальйону підірвалися на протипіхотній міні з «розтяжкою» поблизу села Новогригорівка, що входить до Старогнатівської сільської ради. Внаслідок вибуху від осколкових поранень загинули двоє бійців — старший солдат Іван Сорока і солдат Сергій Бадуненко[1]. Наступного дня Іван мав би відмічати своє 30-річчя.
Похований 4 травня на кладовищі рідного села Дібрівне. Без сина лишились батьки.
Нагороди та вшанування ред.
- Указом Президента України № 306/2016 від 20 липня 2016 року — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].
- В центрі с. Дібрівне встановлено пам'ятний знак на честь Івана Сороки[3].
Примітки ред.
- ↑ 41-й втратив двох бійців // «Наше слово», 2 травня 2015
- ↑ Указ Президента України від 20 липня 2016 року № 306/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Вшанування загиблих героїв — воїнів АТО Чернігівщини // Сергїй Цибенко. Прилуки CITY, 25 квітня 2016
Джерела ред.
- Сорока Іван Іванович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Герої не вмирають: Сорока Іван Іванович // Сторінка пам'яті на сайті Чернігівської ОДА.
- Герої не вмирають: Іван Сорока // Сторінка пам'яті на сайті Городнянської РДА.
- Герої не вмирають! Сорока Іван Іванович // Сторінка пам'яті на сайті Городнянської міської ради.
- В зоні АТО загинули двоє чернігівцев(рос.) // Gorod.cn.ua, 1 травня 2015.