Сонечка
| Сонечка | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Coccinella septempunctata - Сонечко семикрапкове, імаго
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Со́нечка (одн. «Со́нечко»), або Кокцінелі́ди, або Божа корівка, або Со́нечкові[1] (Coccinellidae Latreille, 1807) — відносно невелика родина ряду твердокрилих, яка налічує 5200 видів. Сонечка належать до комах із повним перетворенням (метаморфоз) і у життєвому циклі проходять стадії яйця, личинки, лялечки та імаго. Переважна більшість сонечок — хижаки. Непогано літають, роблячи 85 помахів крил за секунду.
У вивчення біології сонечок та їх використання проти шкідників вагомий внесок зробили ентомологи Й. А. Порчинський, М. А. Теленга і М. П. Дядечко.
Морфологія ред.
Імаго ред.
Молоді імаго завжди яскравіші, ніж їхні старіші родичі, бо вони тьмяніють зі старістю. Проте вони завжди достатньо контрастні, щоб хижаки знали про отруйність цих комах. Якщо вони все ж таки намагаються напасти, сонечко виділяє отруйну пахучу речовину з суглобів ніг. Головні вороги сонечка: павуки, жаби та інші комахи; птахи або інші хребетні на них не полюють.
Личинка ред.
Личинка сонечка їсть більше, ніж доросла особина.
Лялечка ред.
Лялечки вільні, прикріплюються до субстрату залишками екзувію личинки. В якості субстрату використовують листя та кору дерев. Часто лялечка має яскраве забарвлення з чорними, жовтими та білими плямами.
Біологія та життєві цикли ред.
Зазвичай ці комахи живуть від декількох місяців, до року, в залежності від обсягу їжі. Набагато рідше зустрічаються особини віком до 2 років.
Систематика ред.
До родини сонечка належить близько 360 родів, от лише деякі з них:
Філогенія ред.
Палеонтологія ред.
В викопному стані сонечка відомі лише з кайнозою. Найдавніші відомі представники знайдені в еоценовому французькому бурштині.
Екологія ред.
Консортивні зв'язки ред.
Сонечка — це хижаки. Жуки і личинки живляться попелицями, листоблошками, щитівками і кліщами. Поширеним видом є семикрапкове сонечко, яке також інтродуковане у Північній Америці для боротьби з місцевими і завезеними шкідниками. Рослиноїдні види найширше представлені в тропіках усіх континентів і в субтропіках Південно-Східної Азії.
Роль в екосистемах ред.
Шкодочинність ред.
Серед рослиноїдних сонечок є декілька важливих шкідників сільського господарства. У Росії зустрічаються 3 види сонечок-фітофагів. У південних районах Росії люцернове сонечко іноді ушкоджує люцерну та висадки цукрового буряку. У Смоленській, Саратовській і інших областях середньої смуги і півдня Росії зрідка ушкоджує люцерну, конюшину і буркун безкрапкове сонечко. На Далекому Сході серйозної шкоди плантаціям картоплі, огірків, помідорів і інших овочевих культур завдає 28-крапкове картопляне сонечко. В Україні існують сонечка, що живляться яблуками.
Розповсюдження ред.
Зимує в лісосмугах, тріщинах кори дерев.
Сонечко у культурі ред.
Сонечко цінується за свою корисність і вважається символом удачі, тому в багатьох культурах убивство цієї комахи заборонено. В Європі ця комаха — поширений мотив на поштових марках і листівках з побажаннями щастя. Окрім того, серед маленьких дітей популярні примовки про сонечко.
Інші українські назви сонечка — зозулька[2], бездрик[3], бедрик[4] тощо.
У червні 2020 року до розділу найвидатніших світових колекцій Книги рекордів Гіннеса внесли колекцію предметів у вигляді комах-сонечок, яку зібрала жителька Дніпра Надія Комарова. За повідомленням керівниці Національного реєстру рекордів України Лани Вєтрової, колекція пані Комарової налічує 11 680 предметів.[5]
Примітки ред.
- ↑ Микітчак Т., Решетило О., Царик Й. Консортивна структура тирличу ваточниковидного (Gentiana Asclepiadea L.) і тирличу безстеблого (Gentiana Acaulis L.) масиву Чорногора (Українські Карпати). — Вісник Львів. Ун-ту. Серія біологічна. 2009. Вип. 50. С. 35-43
- ↑ Вирган, І. (1959). Російсько-український словник сталих виразів.
- ↑ Бездрик // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Бедрик // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Колекціонер з Дніпра потрапила до Книги рекордів Гіннеса (фото). www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 11 червня 2020. Процитовано 11 червня 2020.
Посилання ред.
- Сонечко, бедрик, зозулька, бабруна // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1805-1806. — 1000 екз.
- http://www.biolib.cz/en/taxon/id10713/ [Архівовано 30 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Воловник С. В. Наши знакомые незнакомцы. 2-е изд, доп. — Днепропетровск: Промінь, 1990, с. 21—28. - https://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/voseve83.htm [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з ентомології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |