Сонгюнгван (кор. 成均館, 성균관) — найвищий навчальний заклад в Кореї 13 — 19 століття, часів династії Корьо і Чосон. Центр вивчення конфуціанства і виховання цивільних чиновників найвищого рівня. Часто перекладається як «Академія».

навчальний заклад
Сонгюнгван
кор. 성균관
37°35′08″ пн. ш. 126°59′45″ сх. д. / 37.585555555583333387° пн. ш. 126.99583333336111934° сх. д. / 37.585555555583333387; 126.99583333336111934Координати: 37°35′08″ пн. ш. 126°59′45″ сх. д. / 37.585555555583333387° пн. ш. 126.99583333336111934° сх. д. / 37.585555555583333387; 126.99583333336111934
Країна  Південна Корея
Засновано 992
Сайт: skkok.com

Мапа

CMNS: Сонгюнгван у Вікісховищі

Історія ред.

Сонгюнгван постав у червні 1304 році в результаті перейменування Гукчагаму, найвищого навчального закладу династії Корьо, що був заснований ваном Сончоном у 992 році. У 1367 році нову корейську академію було перенесено на інше місце ваном Гонміном.

Після постання династії Чосон у 1392 році ван Теджо переніс Сонгюнгван до столиці в Хансон, сучасний Сеул. У 1398 році він відкрив 360 державних шкіл хянгьо по всій країні, заклавши фундамент всекорейської системи освіти.

У 1400 році Сонгюнгван був зруйнований пожежею і відбудований у 1407 році. У 1592 році його повторно зруйнували японські війська під час Імджинської війни. Корейський уряд реставрував академію у 1601 році.

У 19101945 роках, під владою Японської імперії, Сонгюнгван був ліквідований: його перевели до статусу приватної школи і перейменували у Гюнхаквон.

У 1946 році, після здобуття Кореєю незалежності, Сонгюнгван було відроджено на кошти конфуціанців світу. На його основі виник корейський Університет Сонгюнгван.

Структура і викладачі ред.

На території Сонгюнгвану знаходилися такі будівлі:

  • Великий храм Конфуція (大成殿, 대성전, Десонджон).
  • Східний храм (東廡, 동무, Тонму) — Храм 10 учнів Конфуція
  • Західний храм (西廡, 서무, Сому) — Храм 18 корейських конфуціанців.
  • Зала світлої етики (明倫堂, 명륜당, Мьонюндан) — Головна лекційна зала.
  • Павільйон книг (尊経閣, 존경각, Чонгьонгак) — Бібліотека.
  • Східний гуртожиток (東斎, 동재, Тонче)
  • Західний гуртожиток (西斎, 동재, Соче)
  • Зала екзаменів (丕闡堂, 비천당, Пічхондан)
  • Комора церемоніального посуду (祭器庫, 제기고, Чегіго)
  • Їдальня (進士食堂, 진사식당, Чінсасікдан)
  • Відомство писарів (正錄廳, 정록청, Чоннокчхон) — Адміністративна будівля

Адміністрація і викладачі Сонгюнгвану поділялися на такі категорії:

  • 三品, 삼품, Сампун
  • 祭酒, 좨주, Чведжу
  • 樂正, 악정, Акчон
  • Лектор (直講, 직강, Чіккан)
  • Доктор (博士, 박사, Пакса)
  • Вчитель (學正, 학정, Хакчон)
  • Писар (學錄, 학록, Хакнок)
  • Підписар (學諭, 학유, Хагю)

Навчання ред.

Сонгюнгван був закладом де вивчалися переважно конфуціанські науки. Метою навчання була підготовка студентів, які походили з найбільш шляхетних сімей, до державної служби. Випускники повинні були складати державні іспити кваго, на яких вимагалося продемонструвати знання китайської класичної літератури, поезії та державного будівництва згідно з ученням неоконфуціанців.

Число студентів Сонгюнгвану було сталим і дорівнювало 150. Проте у 1429 році їх було збільшено до 200. Прийом студентів здійснювався шляхом відбіркових іспитів [1]. Протягом навчання студенти отримували кредити[2], кількість яких повинна була дорівнювати 300 на кінець навчання.

Примітки ред.

  1. (生員試, 생원시, Сенвонсі), (進士試, 진사시, Чінсасі), (升補, 승보, Синбо), (蔭敍, 음서, Имсо).
  2. 圓點, 원점, вондом.

Джерела та література ред.

  • Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — Київ: Либідь, 1997. - 464 с.

Посилання ред.