Соломон Ндубісі Окоронкво (англ. Solomon Ndubisi Okoronkwo; нар. 2 березня 1987, Енугу, Нігерія) — нігерійський футболіст, нападник.

Ф
Соломон Окоронкво
Соломон Окоронкво
Соломон Окоронкво
Особисті дані
Повне ім'я Соломон Ндубісі Окоронкво
Народження 2 березня 1987(1987-03-02) (37 років)
  Енугу, Нігерія
Зріст 186 см
Вага 78 кг
Громадянство Нігерія Нігерія
Позиція нападник
Юнацькі клуби
Нігерія «Рівер Лейн»
Нігерія «Габрос Інтернешнл»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2004 Нігерія «Габрос Інтернешнл» ? (?)
2005—2008 Німеччина «Герта» (Б) 39 (4)
2006—2007  Німеччина «Рот-Вайс» (Ес) 15 (1)
2008—2011 Росія «Сатурн» (Р) 14 (0)
2011—2012 Норвегія «Олесунн» 12 (0)
2012—2013 Угорщина «Печ» 17 (4)
2013—2015 Німеччина «Ерцгебірге» 29 (2)
2015 Німеччина «Зандгаузен» 12 (0)
2015—2016 Німеччина «Саарбрюкен» 25 (6)
2017 Німеччина «Нойштерліц» 13 (3)
2017—2018 Німеччина «Динамо» (Б) 24 (3)
2018—2019 Німеччина «Реден» 17 (2)
2020 Німеччина «Ганновершер» 4 (0)
2020—2021 Німеччина «Герта 06» 8 (3)
2021 Німеччина «Бранденбургер» 3 (0)
2021—2022 Німеччина «Герта 06» 25 (6)
2023 Німеччина «Берлін Тюркспор» 8 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2003
2005
2008
2010—2011
Нігерія Нігерія (U-17)
Нігерія Нігерія (U-20)
Нігерія Нігерія (U-23)
Нігерія Нігерія
2 (0)
6 (0)
6 (0)
4 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра ред.

Вихованець «Габрос Інтернешнл», з 2004 року виступав за дорослу команду вище вказаного клубу. Наступного року переїхав до Німеччини, де підписав контракт з «Гертою». Дебютував у Бундеслізі 6 серпня 2005 року в нічийному (2:2) поєдинку 1-го туру проти «Ганновера 96», але провів на полі лише декілька секунд, оскільки вийшов на 90-й хвилині замість Нанду Рафаеля. За два сезони провів 17 матчів у чемпіонаті. Проте вже наступного сезону після переїзду до Німеччини відправився в оренду до представника Другої Бундесліги «Рот-Вайс» (Ессен), у футболці якої дебютував 28 січня 2006 року в програному (1:3) виїзному поєдинку проти «Фрайбурга». Своїм першим голом за нову команду відзначився 16 березня 2006 року в переможному (3:1) поєдинку 26-го туру Другої Бундесліги проти «Карлсруе», на 43-й хвилині встановив рахунок 1:0. У своєму третьому сезоні за «Герту» зіграв у 22-х матчах чемпіонату. Своїм першим голом за столичний клуб у Бундеслізі дебютував 18 серпня 2007 року в переможному (3:1) домашньому поєдинку 2-го туру проти «Штутгарта».

У серпні 2008 року залишив «Герту» та перейшов до клубу російського вищого дивізіону «Сатурн» (Раменське) приблизно за 1,4 мільйона євро, з яким підписав 2,5-річний контракт й отримав можливість виступати за команду з 31 серпня. Дебютував за нову команду 13 вересня 2008 року у переможному (2:0) домашньому матчі 21-го туру проти «Томі». У першому сезоні зіграв 9 матчів за російський клуб, а наступного — 5. У січні 2011 року перебрався до представника норвезького Елітесеріен «Олесунн»[1], у футболці якого дебютував 1 квітня 2011 року в програному (0:2) виїзному поєдинку 2-го туру проти «Волеренги». Протягом сезону провів 12 матчів за «Олесунн». У 2012 році перебрався до представника вищого дивізіону чемпіонату Угорщини, «Печа». В угорській першості провів 7 матчів та відзначився 1-м голом (26 травня 2012 року в програному (3:4) домашньому поєдинку проти будапештського «Гонведу»).

З 18 червня 2013 року на запрошення Фалько Гетца, тренера клубу Другої Бундесліги «Ерцгебірге Ауе», тому сторони швидко досягли згоди й підписали дворічний контракт. З січня 2015 року виступав за «Зандгаузен»[2]. 7 липня 2015 року представлений як новачок клубу Регіоналліги «Саарбрюкен»[3], з новим тренером якого, Фалько Гетце, уже був знайомий за роботою в «Ерцгебірге». З літа 2016 року перебував без контракту і наступні півроку підтримував форму в Берліні. На початку 2017 року підписав контракт з «Нойштерліцом»[4]. 31 травня 2017 року Окоронкво підписав контракт зі східнонімецьким грандом «Динамо» (Берлін)[5]. Рік по тому перебрався в «Реден»[6]. Залишив клуб у середині 2019 року, протягом 6 місяців перебував без клубу, після чого прийняв пропозицію «Ганновера»[7].

6 серпня 2020 року було оголошено, що Соломон підписав контракт із клубом Оберліги Північний-Схід «Герта 06» на сезон 2020/21 років[8]. Трохи менше ніж через рік перейшов до іншого клубу Оберліги Північний-Схід, «Бранденбургер»[9], виступав за команду протягом двох місяців, перш ніж у вересні 2021 року повернувся до «Герти 06»[10]. У січні 2023 року перейшов до берлінського «Тюркспору» за який провів 8 ігор до червня місяця, після чого залишив клуб.

Кар'єра в збірній ред.

Окоронкво провів чотири матчі за національну збірну Нігерії з 2007 по 2011 рік, а також з 7 по 23 серпня 2008 року брав участь в Олімпійських іграх у Пекіні[11]. Зіграв у всіх шести матчах турніру, включаючи фінал, в якому нігерійці з рахунком 0:1 поступилася Аргентині.

Статистика виступів ред.

Клубна ред.

Сезон Клуб Дивізіон Ліга Кубок Загалом
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
2011 «Олесунн» Елітесеріен 12 0 4 2 16 2
2011–12 «Печ» Чемпіонат Угорщини 7 1 0 0 7 1
2012–13 10 3 3 1 13 4
2013–14 «Ерцгебірге Ауе» Друга Бундесліга 12 0 1 0 13 0
Усього за кар'єру 41 4 8 3 49 7

Матчі за збірну ред.

# Дата Суперник Рахунок Змагання Поява на полі
1. 19 листопада 2008   Колумбія 0 — 1 Товариський матч   62
2. 11 серпня 2010   Південна Корея 1 — 2 Товариський матч   59
3. 29 березня 2011   Кенія 2 — 0 Товариський матч   46

Досягнення ред.

  •   Кубок Берліну
    •   Володар (1): 2018

Примітки ред.

  1. Okoronkwo klar for AaFK (норв.)
  2. Der SV Sandhausen holt sich Verstärkung (нім.)
  3. Luksik und Okoronkwo verstärken Saarbrücken (нім.)
  4. Neustrelitz verpflichtet Okoronkwo (нім.)
  5. Verpflichtung von «King Solomon» (нім.)
  6. Ex-Hertha-Profi fügt sich schnell ein (нім.)
  7. Solomon Okoronkwo wechselt zum HSC Hannover [Архівовано 2021-12-15 у Wayback Machine.] (нім.)
  8. Solomon Okoronkwo heuert bei Berliner Oberligisten an (нім.)
  9. Ex-Hertha-Profi Solomon Okoronkwo wechselt zum Brandenburger SC [Архівовано 2021-12-15 у Wayback Machine.] (нім.)
  10. Nach wenigen Wochen: Solomon Okoronkwo verlässt BSC [Архівовано 2021-12-15 у Wayback Machine.] (нім.)
  11. Okoronkwo replaces IK Uche. Sunday Tribune. 1 August 2010. Архів оригіналу за 29 February 2012. Процитовано 13 October 2012.

Посилання ред.