Солодовник Євген Олегович
Євге́н Оле́гович Солодо́вник — солдат Збройних сил України.
| Солодовник Євген Олегович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
15 липня 1991 Барвінкове | |
| Смерть |
29 серпня 2014 (23 роки) Новокатеринівка | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Війська зв'язку | |
| Формування | ||
| Війни / битви |
Війна на сході України • Бої за Іловайськ | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Короткий життєпис ред.
Закінчив Барвінківську ЗОШ № 1.
У часі війни — механік-водій, 121-ша окрема бригада зв'язку.
29 серпня 2014-го їхав на БТРі зв'язку № 004 перед «УАЗ»-ом полковника Кифоренка. Загинули під час виходу з оточення під Іловайськом біля Новокатеринівки: БТР підбили зі «Шмеля» російські десантники з відстані 30 метрів, Євген Солодовник та молодший сержант Ігор Юрковець не змогли евакуюватись, згоріли у ньому.
30-го серпня у місці обстрілу працювала група Червоного Хреста, змогли забрати тіло майора Якова Губи — встиг недалеко відстрибнути із підбитого БТР, тіло було на землі. Співробітники Червоного Хреста не змогли підступитись до розпеченого від вогню БТРа. 12 вересня пошуковці Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») дістали з БТРа останки загиблих вояків, привезли до моргу дніпропетровської 4-ї міської лікарні. Євген упізнаний за тестами ДНК.
Похований у Барвінковому. Без Євгена залишилися батьки.
Нагороди та вшанування ред.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 13 серпня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
- 25 травня 2016-го в Барвінківській ЗОШ № 1 відкрито меморіальну дошку Євгену Солодовнику.
Джерела ред.
- Указ Президента України від 13 серпня 2015 року № 473/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Солодовник Євген Олегович