Соколівочка

село Соколівочка
	Герб
	Околиці селаОколиці села
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Звенигородський район
Рада	Соколівоцька сільська рада
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	18 століття
Населення	553
Поштовий індекс	20423
Телефонний код	+380 4731
Географічні дані
Географічні координати	48°56′11″ пн. ш. 30°44′46″ сх. д. / 48.93639° пн. ш. 30.74611° сх. д.Координати: 48°56′11″ пн. ш. 30°44′46″ сх. д. / 48.93639° пн. ш. 30.74611° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	172 м
Найближча залізнична станція	Гусакове (роз'їзд)
Відстань до; залізничної станції	1 км
Місцева влада
Адреса ради	20423,Черкаська обл.,Тальнівський р-н, с.Соколівочка, вул.Коцюбинського 24
Карта
	Соколівочка
	Соколівочка
Мапа

Соколі́вочка — село в Україні, в Звенигородському районі Черкаської області. У селі мешкає 553 людей.

Історія ред.

Як присілок Мала Соколівка або Соколова Слобода село фігурує в метричних книгах села Кобринова Гребля кінця XVIII ст. Назва ймовірно походить від засновників чи власників хутора шляхтичів Соколовських. Зокрема у метричних записах згадується пан Ян Соколовський, його дружина Агафія (Агнушка) та троє його дітей Томаш, Григорій та Анна.^[1]

За офіційною версією село Соколівочка засноване у 1834 р. на землях Кобриново-Гребельської громади, які у той час належали графині Ользі Потоцькій-Наришкіній. Поміщиця замість території, зайнятої під Соколівочку, виділила Кобриново-Гребельцям землі в іншому місці. Але з якоїсь причини не була виділена земля братам Куплевацьким.

Цей позов між братами Куплевацькими і поміщицею розглядав Уманський повітовий мировий з'їзд. У його протоколі № 40 від 25 травня 1865 р. зазначено:

4. Крестьянин И. Куплеватский жалуется, что у него отобрана левада, которая вошла в состав усадебной оседлости крестьян с. Соколовочка под устройство усадеб. По дозванию сказалось, что действительно в пользовании братьев Петра, Василия и Игната Куплеватских находилась левада пространством 8 десятин 1293 сажен. Население с. Соколовочки началось с 1834 по 1861 год. В какое время отобрана левада, по какому праву ею владели Куплеватские и какие дано вознаграждение – из дел не видно. Свидетельство сторонних лиц не может в точности определить, когда левада была отобрана.

Це нібито і є перша згадка про Соколівочку.

Щодо назви с. Соколівочка, то засновник його начебто назвав так на згадку про с. Соколову, яке існувало на річці Макшиболоті і було об'єднане в один населений пункт з селом Кобриновою Греблею.

До 1928 р. в Соколівочці була трикласна школа в якій працювала до Німецько-радянської війни мати піонера-героя Віталія Проценко — Н. Ф. Проценко.

У 1929 р. було засновано перший колгосп «Червоний трудовик». Після війни колгосп став носити ім'я М. С. Хрущова. Пізніше відбулось об'єднання колгоспів с. Соколівочка, Степне, Червоне із с. Кобринова Гребля і Антонівка та утворено колгосп «Зоря».

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932—1933 та 1946–1947 роках^{[джерело?]}.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Тальнівського району, село увійшло до складу Звенигородського району^[2].

Сільський голова ред.

Дума Лариса Павлівна — 2009
Щербатюк Володимир Володимирович — 2010

Населення ред.

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[3]:

Мова	Відсоток
українська	98,92%
російська	1,08%

Соціальна сфера ред.

Від села 1 км до станції Гусакове (роз'їзд) На території сільської ради діють: загальноосвітня гімназія I—II ступенів (с. Соколівочка), ФАПи (с. Соколівочка, с Червоне), клуби та бібліотеки (с. Соколівочка, с. Червоне), дитячі садочки (с. Соколівочка, с. Червоне), два відділення зв'язку та магазини.

В селі працює школа, дитячий садок, фельдшерський пункт, будинок культури.