Согоян Фрідріх Мкртичевич
Фрідріх Мкртичевич Согоян (нар. 2 жовтня 1936, Ґюмрі, Вірменія — 31 липня 2019) — вірменський скульптор; автор понад 400 монументальних і станкових композицій.
| Согоян Фрідріх Мкртичевич | |
|---|---|
| вірм. Ֆրիդ Սողոյան | |
| Народився |
2 жовтня 1936 Ґюмрі, Вірменська РСР, Закавказька РФСР, СРСР |
| Помер | 31 липня 2019 (82 роки) |
| Поховання | Вірменське кладовище (Москва) |
| Країна |
 СРСР Вірменія Росія |
| Діяльність | скульптор |
| Alma mater | Єреванський державний інститут театру і кіно (1961) |
| Знання мов | російська |
| Magnum opus | Національний музей історії України у Другій світовій війні, Пам'ятний знак Нестору-літописцю, Armenian Earthquaked, United Cross Monumentd, Earthquake memorial, Gyumrid і Пам'ятник Степану Шаумянуd |
| Нагороди | |
Біографічні відомості ред.
У 1961 році закінчив скульптурний факультет Єреванського художньо-театрального інституту. Творчу діяльність розпочав у 1960 році, з 1951 року — учасник художніх виставок. З 1966 року — член Спілки художників СРСР. Твори зберігаються в музеях, галереях та приватних колекціях Вірменії, України, Росії, Узбекистану, Німеччини, Швейцарії, Великої Британії та США.
Брав участь у роботі над створенням Меморіального комплексу Національного музею історії України у Другій світовій війні в Києві. За створену для комплексу композицію «Форсування Дніпра» у 1984 році був нагороджений Ленінською премією.
Двоє синів — Ваге Фрідріхович Согоян і Мікаель Фрідріхович Согоян — також скульптори.
Мешкав і працював у Москві.
Творчість ред.
Монументальна скульптура ред.
Вірменія ред.
- 1960 — «Дівчина з глечиками». Єреван.
- 1961 — пам'ятник односелецям, що загинули в роки Великої Вітчизняної війни. Село Арені.
- 1964 — пам'ятник панчішниці. Ґюмрі.
- 1967 — «Схід сонця». Ахурянський район.
- 1969 — «Творець». Артік.
- 1969 — «Математики стародавньої Вірменії». Єреван.
- 1968 — пам'ятник воїнам — робочим панчішної фабрики, що загинули в роки Великої Вітчизняної війни. Ґюмрі.
- 1970 — пам'ятник революціонеру Степану Шаумяну. Єреван.
- 1979 — рельєф на будівлі Управління внутрішніх справ. Єреван.
- 1998 — бюст М. І. Рижкова. Спітак.
- 2008 — пам'ятник «Жертвам безвинним, Серцям милосердним»; багатофігурна композиція (співавт. М. Ф. Согоян). Ґюмрі, Меморіальний комплекс, присвячений 20 річниці Спітакського землетрусу 1988 року у Вірменії.
- 2009 — пам'ятник Католікосу всіх Вірмен Вазгену I. (співавт. М. Ф. Согоян, В. Ф. Согоян).
Україна ред.
- 1971—1981 — Багатофігурна композиція «Форсування Дніпра» (автор Ф. М. Согоян, скульптор А. Аветисян). Меморіальний комплекс Національного музею історії Великої Вітчизняної війни, Київ.
- 1982 — Дівчина в шинелі. Каховка.
- 1983 — пам'ятник воїнам, що загинули у Великій Вітчизняній війні. Богодухів.
- 1979 — Композитор М. Лисенко. Харківський театр опери та балету, Харків.
- 19883nbsp;— Нестор-літописець. Київ.
- 1993 — Афганцям, що загинули. Музей ВВВ, Київ.
Росія ред.
- 1977 — пам'ятник партизанам і воїнам — співробітникам органів внутрішніх справ, що залинули у боях під Москвою в роки Великої Вітчизняної війни. Москва.
- 1978 — «Прогрес». Фасад будівлі Академії народного господарства, Москва.
- 1993 — пам'ятник Соловецьким юнгам, що залинули в роки Великої Вітчизняної війни (співавт. М. Ф. Согоян, В. Ф. Согоян).
- 1994 — Богоматір з ликом Христа. Москва.
- 1996 — пам'ятник жертвам політичних репресій 1945—1953 рр. Москва.
- 1997 — «Єдиний хрест» (співавт. В. Ф. Согоян). Москва.
- 1997 — «Муза», дві декоративні маски (співавт. В. Ф. Согоян). Вхід до будівлі «Галерея Актор», Москва.
- 1998 — пам'ятник покинутим могилам (співавт. В. Ф. Согоян).
- 2000 — пам'ятник воїнам, що залинули на Прохоровському полі в Великій Вітчизняній війні (співавт. В. Ф. Согоян). Село Прохоровка, Бєлгородська обл.
- 2001 — пам'ятник геологам-першовідкривачам (співавт. В. Ф. Согоян).
- 2002 — пам'ятник В. І. Муравленко (співавт. В. Ф. Согоян). Муравленко, Тюменська обл.
- 2002 — пам'ятник робітнику-будівельнику (співавт. В. Ф. Согоян). Долгопрудний, Московська обл.
- 2003 — пам'ятник «Руки Майстра». (співавт. В. Ф. Согоян). Долгопрудний, Московська обл.
- 2005 — пам'ятник подвигу Соловецьких юнг в роки Великої Вітчизняної війни (співавт. В. Ф. Согоян).
- 2006 — пам'ятник дудуку «Пісня Батьківщини» (співавт. М. Ф. Согоян, В. Ф. Согоян). Москва.
- 2008 — пам'ятник «Материнство» (співавт. В. Ф. Согоян). Науковий центр акушерства і гінекології, Москва.
- 2009 — пам'ятник голові опікунської ради «Прохоровське поле» М. І. Рижкову (співавт. М. Ф. Согоян, В. Ф. Согоян). Село Прохоровка, Бєлгородськая обл.
- 2010 — Бюст відомому полярнику, Герою Радянського Союзу і Герою Росії А. М. Чилінгарову. Санкт-Петербург.
- 2010 — пам'ятник «Танкова битва під Прохоровкою. Таран» (співавт. М. Ф. Согоян, В. Ф. Согоян). Державний військово-історичний музей-заповідник «Прохоровське поле», село Прохоровка, Бєлгородськая обл.
Інші країни ред.
- 1971 — «Мислителі стародавнього сходу». Фасад будівлі «Музею заснування м. Самарканда», Самарканд, Узбекистан.
- 1970—1972 — пам'ятник воїнам, що загинули у Великій Вітчизняній. Самарканд, Узбекистан.
- 1991 — «Мати — Земля» («Вірменія», співавт. М. Ф. Согоян). Вашингтон, США.
Відзнаки ред.
- Заслужений художник Вірменії (1981)
- Заслужений діяч мистецтв України (1982)
- Народний художник Росії (2004)
- Народний художник України (2011)[1]
Премії:
- Ленінська премія (1984, за багатофігурну композицію «Форсування Дніпра»)[2]
Примітки ред.
- ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2011 року № 845/2011 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 20-ї річниці незалежності України»
- ↑ Фридрих Согоян (скульптор) (рос.)
Джерела ред.
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |