Снітинська со́тня — адміністративно-територіальна та військова одиниця Лубенського полку у добу Гетьманщини, що існувала у 1687—1709 та 1738—1782 роках з центром у містечку Снітин.

Снітинська сотня
[[герб Снітина]]
Основні дані
Полк: Лубенський
Утворена: 1687, вдруге у 1738
Ліквідована: 1709, вдруге у 1782
Населені пункти
Центр: містечко Снітин
Кількість містечок: 1[1]
Кількість сіл: 16[1]: Тишки, Псачки, Окіп, Шеки, Хорошки, Литвяки, Вовчик, Березоточа, Калайдинці, Хитці, Лушники, Халепці, Біївці, Горобії, Гінці, Духове.
Кількість хуторів: 10[1]
Сотенна влада
Сотники

Історія ред.

Снітинська сотня була створена гетьманом Іваном Мазепою наприкінці 1687 року на чолі із сотником Савою Сокольським із Лубенської сотенної території. Після усунення гетьмана ліквідована Петром І.

Відновлена в складі Лубенського полку у ході російсько-турецької війни 1735—1739 років. Можливо відновлена і в 1735 році, але згадується вперше з 1738 року.

Остаточно ліквідована у 1782 році, разом із іншими лівобережними сотнями. Територія увійшла до Лубенського повіту Київського намісництва.

Сотенний устрій ред.

Сотники ред.

  • Сокольський Сава (? — 1687 — ?)
  • Максимович Петро (? — 1738—1740 — ?)
  • Жуковський Іван Опанасович (? — 1741—1746)
  • Кулябка Павло Іванович (1760—1769)
  • Долмат Тиміш Богданович (1771—1783)
  • Богдановський (1781)

Писарі ред.

  • Самойленко Павло (? — 1740 —?)
  • Коломієц Федір (1761—1769)

Осавули ред.

  • Мельник Максим (1764—1770)
  • Левешко Федір Іванович (1768—1772)
  • Тесленко Марко Гнатович (1775—1776)
  • Дузь Василь (1777—1783)

Хорунжі ред.

  • Мельник Максим (1758—1764)
  • Тесленко Марко Гнатович (1773—1775)
  • Кучній Яків (1777—1780 — ?)

Городові отамани ред.

  • Панченко Кіндрат (? — 1693 — ?)
  • Михайленко Ювко (? — 1696—1700 — ?)
  • Верховський Леонтій (бл. 1701)
  • Михайленко Ювко (? — 1705 — ?)
  • Кальницький Роман (? — 1740—1752 — ?)
  • Яновський Кіндрат Іванович (? — 1766—1769)
  • Коломієць Федір (1769—1772)
  • Левешко Федір Іванович (1772—1777)
  • Опанасович Яків (1777—1780 — ?)

Опис Снітинської сотні ред.

За описом Київського намісництва 1781 року наявні наступні дані про кількість сіл та населення Снітинської сотні напередодні ліквідації[2]:

Населені пункти
Снітинської сотні
[1]
Дворян і шляхетства
Різночинців
Духовенства
Церковників
Греків
Хат Всього
козаків виборних козаків підпомічників міщан посполитих коронних, в тому числі рангових посполитих власницьких, різночинських і козацьких підсусідків хат за останньою
1764 року ревізії душ
містечко Снітин 3 1 1 16 15 176 287
село Тишки 3 1 2 21 48 7 43 119
село Псачки 1 2 1 2 49 9 103 161
село Окіп 2 1 22 23 89 144
село Шеки 1 2 4 66 70
село Хорошки 1 2 2 12 4 123 139
село Литвяки 1 2 1 2 51 32 127 212
село Вовчик 2 1 2 1 112 32 92 236
село Березоточа 2 2 2 2 110 52 102 264
село Калайдинці 2 3 2 1 163 43 62 208
село Хитці 1 1 1 76 21 146 243
селище Лушники 25 21 11 57
село Халепці 1 1 1 31 40 9 80
село Біївці 1 3 2 1 29 22 38 89
село Оробії 2 1 1 15 21 20 56
село Гінці 2 1 2 2 50 13 75 138
село Духове 2 3 3 1 31 83 50 168
1. хутір Вербишин 4 4
2. хутір сотника Бѣлика 2 2
3. хутори бунчукового товариша Свѣчки і військового товариша Юркевича
4.
9 9
5. хутір майора Боярського 1 1
6. хутір Додоківщина 3 3
7. хутір священика Данилевського 3 3
8. хутір козака Селюка (нині с. Селюків?) 3 3
9. хутір полковника Новицького 3 3
10. хутір писаря полкового і військового товариша Савицьких 2 2
Всього у сотні Снітинській 19 24 24 22 760 495 7 1359 2621 6589

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б в г За описом Київського намісництва у 1781 р.
  2. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 118—119

Література та джерела ред.

  • Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 214.
  • Кривошея В.В. Козацька старшина Гетьманщини. — Київ, 2010. — С. 132.