Смолин (Чернігівський район)

село Смолин
Країна	Україна
Область	Чернігівська область
Район	Чернігівський район
Громада	Гончарівська селищна громада
Основні дані
Засноване	1496
Населення	813
Площа	4,567 км²
Густота населення	178,02 осіб/км²
Поштовий індекс	15557
Телефонний код	+380 462
Географічні дані
Географічні координати	51°17′09″ пн. ш. 31°00′08″ сх. д.H G O
Середня висота; над рівнем моря	109 м
Водойми	р. Десна
Місцева влада
Адреса ради	15558, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, смт Гончарівське, вул. Танкістів, буд. 11
Карта
	Смолин
	Смолин
Мапа
	Смолин у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: смолин.

Смо́лин — село в Україні, у Гончарівській селищній громаді Чернігівського району Чернігівської області. Населення становить 620 осіб. Орган місцевого самоврядування — Гончарівська селищна громада.

Історія ред.

Вперше в писемних джерелах Смолин згадується під 1523 роком^[1]. На території села — курган часів Київської Русі (Х-ХІІ ст.), городище і поселення V—VII ст. та Х-ХІІІ ст.

За привілеєм 1496 р. князя Олександра в сельці Смолин на землі Бутовича поселився люд вольний, прихожий. У 1523 р. — 10 димів.

З отпису князя Московського Польському королю 1595 р. «в юлі місяці Лаврін Ратомський кровопролитно воював у Смоленску волость воїнськи обучених литовських людей- острян Єрмолку Білика да Гришку Медведка з товаришами, до 200 людей, бортників, севрюків. які селян смоленських Микільського монастиря побили, рухлядь забрали і хотіли старців повісити. Де це бачено, щоб в перемиря таке робилося. Ти б, Жигимонте король, уняв би Лавріна Ратомського, а острян Біликова і Медведка велів би стратити». Як видно, тоді вже було Смолинська волость.

Між Смолином та Лебедівкою (історична назва - Гнилуша) знаходиться кордон Московського царства і Речі Посполитої - від нього залишилися два насипні вали.

За ленним правом у 1633 р. села Смолов і Максим надано старості чернігівському Мартину Калиновському. За реєстром 1638 р. — 70 димів. На 1640 рік Смолин належав до Чернігівського староства, що видно із судової справи остерського старости Стефана Аксака^[2]

Надано гетьманом Виговським у 1659 р. слабинському сотнику Івану Утві 46 дворів. Пізніше маєтність перейшла до родини сотників Домонтовичів. Церква відома з 1666 р. За купчою 1691 р. відомий смолинський отаман Андрій Тукало. У 1732 р. — церква, школа, шпиталь, шинок. Отаман смоленський у 1743 р. — Кіндрат Рашко.

У 1742 році в селі за даними Олександра Лазаревського був водяний млин бунчукового товариша Михайла Домонтовича^[3] 1754 року під селом на річці Гулак були дві мельниці бунчукового товариша Володимира Домонтовича, на річці Кривші — мельниця Матвія Домонтовича^[4]

У 1866 році — 150 дворів, 1398 жителів, Миколаївська дерев'яна церква, земська школа, бібліотека^[5].

1859 року у казеному селі Морівської волості Остерського повіту Чернігівської губернії, мешкало 1398 осіб (685 осіб чоловічої статі та 713 — жіночої), налічувалось 150 дворових господарства, існували православна церква та 3 винокуренні заводи^[6].

В часи козацтва село належало до Слабинської сотні Чернігівського полку.

Земська школа відкрита у 1879 р. , навчалося 50 дітей, опікун- дворянин Микола Домонтович.

У селі на початку 20 століття діяв осередок товариства «Просвіта». У 1924 р.-378 дворів і 1794 жителі.

Спалено під час другої світової війни 374 двори через провокацію місцевих радянських партизан, які стали стріляти з двох кулеметів по відступаючих німцях, пересидівши окупацію в болоті та в лісі.

1973р.-424 двори і 1095 жителів. У 1986 р. після Чорнобиля перенесено виробництво і переселені робітники торфобрикетного заводу з Мньова. Нині - 630 мешканців.

Урочища – Рим (до Андріївки), р. Криченське жерело, Буда, Жеведюха, Ралак, Криничка. Урочище Рим в цьому випадку займало велику територію над Десною від Смолина до Андріївки, Жеведі, Слабина- ціла країна перших сіверян. Очевидно саме маркерний топонім Рим визначав територію першопоселенців- сіверян. Жеведюха- означає жива вода, тут знаходиться цілюща криниця . За переказом її вода повертає втрачений зір.

Готель ред.

У селищі є готель на 22 особи. Є кафе, більярд, сауна і 2 басейни. Готель за адресою: вул. Спортивна, 3.

Люди ред.

Компанець Микола Прокопович (народився 1937 в Смолині — помер 2017) — український громадський діяч і радянський політик. У 1988—1991 — міністр хлібопродуктів УРСР;
Шкурко Анатолій Ничипорович (1924—2019) — народний художник України;^[7]
Буденний Василь Йосипович (1947) — письменник, викладач Чернігівського національного університету імені Т.Шевченка.

Галерея ред.

Знак
Криниця
сільрада
автобусна зупинка
типові хати
українська 14
2-х поверховий будинок
Готель
кафе
крамниця і кафе
магазин
церква
церква
Пам'ятник загиблим у Другій світовій війні
ставок між селами Смолин та Жеведь, гідрологічний заказник

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Смолин (Чернігівський район)

Див. також ред.

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

Примітки ред.

↑ Чернгівщина. Енциклопедичний довідник (українська) . Київ: «Українська Радянська Енциклопедія» імені М.П. Бажана. 1990. с. 751. ISBN 5-88500-011-5.
↑ Кулаковський, Петро (2006). Чернігово - Сіверщина у складі Речі Посполитоїт1618 -1648 (українською) . Київ: "Темпора". с. 229. ISBN 966-8201-17-5.
↑ Записки Черниговского губернского статистического комитета. – Книга 2. – Выпуск 5-6 (російською) . Чернигов. 1872.
↑ Труды Черниговской губернской архивной комиссии. – Выпуск седьмой (російською) . Чернигов.: Чернігівська губернська архівна комісія. 1908 (1906-1908). с. С. 3-52. {{cite book}}: |pages= має зайвий текст (довідка)
↑ Чернігівщина. Енциклопедичний довідник (українська) . Київ: "Українська Радянська Енциклопедія" імені М.П.Бажана. 1990. с. 751. ISBN 5-88500-011-5.
↑ рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с.
↑ Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека iм. В.Г. Короленка. libkor.com.ua. Процитовано 2 лютого 2020.

Посилання ред.

Погода в селі Смолин [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Чернігівської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Чернгівщина. Енциклопедичний довідник (українська) . Київ: «Українська Радянська Енциклопедія» імені М.П. Бажана. 1990. с. 751. ISBN 5-88500-011-5.

[2] Кулаковський, Петро (2006). Чернігово - Сіверщина у складі Речі Посполитоїт1618 -1648 (українською) . Київ: "Темпора". с. 229. ISBN 966-8201-17-5.

[3] Записки Черниговского губернского статистического комитета. – Книга 2. – Выпуск 5-6 (російською) . Чернигов. 1872.

[4] Труды Черниговской губернской архивной комиссии. – Выпуск седьмой (російською) . Чернигов.: Чернігівська губернська архівна комісія. 1908 (1906-1908). с. С. 3-52. {{cite book}}: |pages= має зайвий текст (довідка)

[5] Чернігівщина. Енциклопедичний довідник (українська) . Київ: "Українська Радянська Енциклопедія" імені М.П.Бажана. 1990. с. 751. ISBN 5-88500-011-5.

[6] рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с.

[7] Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека iм. В.Г. Короленка. libkor.com.ua. Процитовано 2 лютого 2020.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]