Словацько-хорватські відносини
Словацько-хорватські відносини (словац. slovensko-chorvátske vzťahy, хорв. slovačko-hrvatski odnosi) — історичні та поточні двосторонні відносини між Словаччиною та Хорватією.
| Словацько-хорватські відносини | |
|---|---|
 | |
 Словаччина |
 Хорватія |
Хорватія має посольство у Братиславі. Словаччина має посольство в Загребі та почесні консульства в Осієку і Спліті.
Обидві держави — повноправні члени Європейського Союзу і НАТО.
Історія ред.
Словаччина після падіння Великоморавської держави, як і Хорватія після вступу в персональну унію з Угорщиною перебували під владою угорських королів. Згодом обидві країни були частинами багатонаціональної Австрійської імперії та Австро-Угорщини.
Утворена за сприяння нацистської Німеччини Словацька держава мала порівняно успішні відносини з утвореною завдяки співпраці з нацистами Незалежною Державою Хорватія. Тодішні Словаччину і Хорватію поєднувала спільна антиугорська спрямованість зовнішньої політики. На пропозицію румунської дипломатії відбулися тристоронні перемовини між Румунією, Словаччиною і Хорватією з метою укладення воєнно-політичного альянсу, покликаного стати противагою угорським зазіханням у Південно-Східній Європі. Однак ідею такого регіонального союзу сприйняли негативно Німеччина та Італія, яким він нагадував довоєнні форми колективної безпеки в дусі небажаної для них Малої Антанти, через що плани стратегічного оточення Угорщини так і не втілилися в життя. [1]
Тим часом, факт існування Словацької держави нацистська пропаганда ставила за приклад іншим малим державам Південно-Східної Європи, передовсім слов'янським. На ділі словацьку модель було використано тільки один раз і саме під час створення тодішньої хорватської держави.[1]
Чехословаччина визнала незалежну Хорватію 16 січня 1992 року.[2] Після розпаду Чехословаччини Хорватія та новостворена Словаччина взаємно визнали та встановили дипломатичні відносини 1 січня 1993 року.[3]
Порівняльні дані країн ред.
| Хорватія
|
Словаччина
| |
|---|---|---|
| Населення | 4 154 200 | 5 435 343 |
| Площа | 56 594 км2 | 49 035 км2 |
| Густота населення | 75,8/км2 | 111/км2 |
| Столиця | Загреб | Братислава |
| Найбільше місто | Загреб — 688 163 ос. (агломерація: 1 113 111) | Братислава — 421 801 ос. (агломерація: 659 578) |
| Форма правління | Унітарна парламентська конституційна республіка | Унітарна парламентська конституційна республіка |
| Поточний керівник | Президент Зоран Міланович Прем'єр-міністр Андрей Пленкович |
Президент Зузана Чапутова Прем'єр-міністр Людовіт Одор |
| Офіційні мови | хорватська | словацька |
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б Боровець, Іван. Словацька держава 1939–1945 рр. у системі міжнародних відносин (PDF). Процитовано 25 вересня 2023.
- ↑ Uzajamni odnosi Republike Češke i Hrvatske (хор.)
- ↑ Bilateralni odnosi (хор.)
Посилання ред.
|
Це незавершена стаття про міжнародні відносини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |