Сливицький Костянтин Іванович
Костянтин Іванович Сливицький (187? — 1942) — начальник штабу фортеці Кушка (1905), штабс-капітан. Голова Ради солдатських депутатів гарнізону фортеці Кушка, який відіграв важливу роль у припиненні спроб повалення радянської влади в Туркестані. Перший радянський неофіційний представник у Афганістані.
| Сливицький Костянтин Іванович | |
|---|---|
| Народився |
1870-ті Російська імперія |
| Помер |
листопад 1942 Ташкент, Узбецька РСР, СРСР |
| Поховання | Боткінське кладовище |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Alma mater | Петровський Полтавський кадетський корпус |
| Військове звання | штабскапітан |
Біографія ред.
Костянтин Іванович Сливицький після закінчення Олександрівського училища[1] був направлений на службу в Кушку. З 1905 року він — начальник штабу фортеці. Він був одним із творців найпотужнішої на той момент у Середній Азії іскрової радіостанції в Кушці.
1917 року його було обрано головою Ради солдатських депутатів. Учасник Громадянської війни на боці червоних[2]. Під його командуванням у 1918 році гарнізон фортеці витримав облогу[ru] з боку переважаючих за чисельністю гарнізон фортеці антибільшовицьких сил. Під його керівництвом було організовано радіорозвідку та контррозвідку на Афганістан.
З серпня 1920 року по березень 1921 року перебував із сім'єю в Кабулі як радянський представник в Афганістані. Потім працював у Уповнаркомвідділі у Ташкенті.
Костянтин Іванович Сливицький помер у Ташкенті у листопаді 1942 року від крововиливу в мозок, похований на Боткінському цвинтарі міста.
Син К. І. Сливицького — Костянтин Сливицький (23. 08. 1906—1983) був відомим ташкентським радіоаматором короткохвильовиком.
Джерела ред.
- Воспоминания Демьянова В. К. (рукопись). «Победа Октябрьской революции в Узбекистане», «Установление Советской власти в Узбекистане», 1963.
Примітки ред.
- ↑ У деяких джерелах вказується, що він закінчив Олександрівський кадетський корпус у Санкт-Петербурзі.
- ↑ Ю. А. Рубченко «Сливицкий Константин Константинович — первый радиоразведчик и радиолюбитель Туркестана?» [Архівовано 2008-09-27 у Wayback Machine.]: "Крепость Кушка первой в Средней Азии и одной из первых в России на общем собрании всего поселения под председательством моего отца К. И. Сливицкого приняла составленный отцом текст и послала радиограмму в Ленинград тов. Ленину о признании советской власти. Кушкинский совет под председательством отца, по его предложению, послал в Ташкент отряд с пулемётами и орудиями на помощь ташкентским рабочим в их борьбе с генералом Коровиченко. В «Краткой летописи Туркестана» № 1-2 органе Истпарта (1923 г.), на стр.67, в статье «Октябрьские дни в Ташкенте 1917 года (схема военных действий), написано: 1 ноября ст.ст. 1917 года из далёкой крепости Кушка, для защиты власти советов прибыл крепостной кушкинский отряд. Объявлена власть Советов! Было сформировано правительство Туркреспублики и, оставшийся в Ташкенте, кушкинский отряд был главной верной опорой Советского Туркестанского правительства.»