Сквот — покинуте приміщення або будинок, замешканий, зазвичай, без згоди власника. Сквотери (тобто особи, що нелегально займають будинок) свої дії обґрунтовують тим, що право задоволення власних потреб є переважним від будь-якого права, зокрема права власності. Такі дії сквотерів у багатьох країнах визнаються за правопорушення або тягнуть за собою конфлікт між власником спірного об'єкта й сквотерами, в якому держава зазвичай стає на бік власника.

Поширення ред.

Сьогодні багато (кількасот) сквотів існують у Барселоні, Амстердамі й Женеві. Інколи сквотовані цілі вулиці чи переважна частина будівель якоїсь дільниці — така ситуація спостерігалася на початку 90-х рр. XX ст. на берлінському Кройцберґу, а нині на копенгаґенській Християнії, що є фактично містом у місті. Найчастіше у сквотах переважають рухи лівого крила, але існують і винятки, наприклад неофашистський сквот Каса Паунд у Римі.

Такі науки як соціологія чи психологія тлумачать сквотинґ як форму безпритульності.[джерело?]

В Україні ред.

 
Будинок по вулиці Михайлівській), № 18А в Києві, де з 1990 по 1994 роки існував сквот та андеграундна художня група «Паризька комуна» (світлина 2012 року)

Перший в Україні мистецький сквот «Паризька комуна» або «Паркомуна» з'явився в Києві влітку 1990 року. Він розташовувався чотири роки в покинутому будинку (сквоті) по вулиці Паризької Комуни (нині — вулиця Михайлівська), № 18А. У цьому сквоті збирались митці — Олександр Соловйов, Олександр Гнилицький, Олег Голосій, Дмитро Кавсан, Олександр Клименко, Валерія Трубіна — тодішні студенти Київського державного художнього інституту. Вони перетворили свою творчість у майстернях на оригінальне мистецьке явище — однойменну андеграундну художню групу[1][2][3].

У 1994 році з'явився сквот «БЖ», утворений Всеукраїнською творчою Спілкою художників «БЖ-АРТ». З 13 червня 2014 року у форматі соціально-культурного центру в Харкові функціонує сквот «Автономія»[4].

У центрі Києва (пров. Т.Шевченка, буд.5) під час подій Революції Гідності був сквотований старий корпус готелю «Козацький», який спочатку був перетворений на штаб партизанського загону «Чорний Корпус», потім — у мобілізаційний центр батальйону «Азов», а з 2016 року у приміщенні функціонує молодіжний хаб під назвою Козацький дім, який позиціонує себе як український аналог італійського CasaPound[5]

У Нідерландах ред.

У 2022 році суд відмовився виселяти сквотерів із будинку засновника «Яндекса» Аркадія Воложа в Амстердамі.[6][7] Олігарх знаходиться під санкціями за підтримку загарбницької політики Росії проти України.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Вийшла книга про сквот художників 90-х "Паркомуна". Лівий берег (lb.ua) (ua). 25 травня 2017. Процитовано 21 лютого 2021. 
  2. У Мистецькому Арсеналі пройде ретроспектива Олександра Гнилицького. Лівий берег (lb.ua) (ua). 9 лютого 2017. Процитовано 21 лютого 2021. 
  3. Кочубінська Тетяна Паркомуна. Місце. Спільнота. Явище. — Київ: Publish Pro, 2018. — 108 с.
  4. «Автономія»
  5. Козацький дім відкрито. Процитовано 26 вересня 2016. 
  6. Суд в Нидерландах отказался выселять сквоттеров из дома основателя «Яндекса» Аркадия Воложа. The Insider (рос.). Архів оригіналу за 17 листопада 2022. Процитовано 26 травня 2023. 
  7. Court rules squatters do not have to leave Russian oligarch’s Amsterdam home | NL Times. nltimes.nl (англ.). Процитовано 26 травня 2023. 

Джерела ред.