Сказання

Сказа́ння — жанр розповідної літератури Київської Русі про історичних діячів та давні події. Образи і сюжети в сказаннях відзначаються поетичною вигадкою, хоча вони й розповідають про реальні події і про реальних осіб. Сказання наближаються до легенд. Широко відомі сказання про св. Бориса і Гліба, про Мамаєве побоїще тощо.

Каза́ння — один із жанрів давньоруського літопису, близький до повісті та слова^[1].

Див. також ред.

Примітки ред.

↑ Т. Л. Вілкул. Казання // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 17. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.

Посилання ред.

Казання // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 449-450.
402/mode/1up?view=theater Сказання; «Сказання про Мамаєве побоїще» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 401; 402.

Це незавершена стаття про літературу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Т. Л. Вілкул. Казання // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 17. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.

[1]