Ситник Елла Василівна
Е́лла Васи́лівна Си́тник (до шлюбу Поведач, нар. 11 лютого 1963) — українська педагогиня, вчителька-методистка з історії та правознавства, спеціалістка вищої категорії. Відмінниця освіти України, нагороджена нагрудним знаком «Василь Сухомлинський».
Елла Ситник | |
---|---|
Ситник Елла Василівна | |
Народилася | 11 лютого 1963 (61 рік) |
Громадянство | СРСР → Україна |
Діяльність | Учитель |
Нагороди | |
Життєпис
ред.На початку кар'єри викладала історію партії в одному з вишів, однак вирішила пов'язати свою роботу зі школою, адже це було її дитячою мрією[1].
2000 року стала лауреаткою Всеукраїнського конкурсу «Класний керівник року. Крок у XXI сторіччя». Наступного року брала участь у II Всеукраїнському з'їзді працівників освіти.
2004 року на базі столичної спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 250 з поглибленим вивченням математики створила Музей освіти, де проводяться тематичні уроки, під час яких учні мають змогу здійснити подорож Україною від найдавніших часів до сьогодення та ознайомитися з визначними діячами минулих літ[2].
Лауреатка премії «Учитель року — 2007» в номінації «Правознавство»[3], нагороджена нагрудним знаком МОН України «Василь Сухомлинський». Делегатка III Всеукраїнського з'їзду працівників освіти (2011). 2012 року відзначена Подякою прем'єр-міністра України[4].
Навесні 2020 року взяла участь у проекті «Всеукраїнська школа онлайн», організованому Міністерством освіти України задля забезпечення дистанційного навчання школярів під час епідемії коронавірусу. Проукраїнська позиція Елли Ситник під час викладання матеріалу для учнів 5-го класу викликала хвилю обурення російських пропагандистів та пов'язаних з ними ЗМІ[5], які звинуватили вчительку в упередженості та «викривленні історичних фактів»[6].
Входить до Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба». Менторка освітнього проєкту «Класна школа», створеного за сприяння польської неурядової організації «Центр Громадянської Освіти».
Відзнаки та нагороди
ред.- Нагрудний знак МОН України «Відмінник освіти»
- Нагрудний знак «Василь Сухомлинський» (2008)[2]
- Подяка Прем'єр-міністра України (жовтень 2012)
Бібліографія
ред.- Вербицька П. В., Волошенюк О. В., Горленко Г. О., Ситник Е. В. та ін. Громадянська освіта (інтегрований курс, рівень стандарту) : підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти. — Київ : Літера ЛТД, 2018. — 224 с. — ISBN 978-966-178-973-8.
Примітки
ред.- ↑ Учительські секрети. «Освіта.ua». Процитовано 27 квітня 2020.
- ↑ а б «Бути вчителем — це моя місія», — Елла Ситник. «Освітяни столиці». Архів оригіналу за 30 квітня 2020. Процитовано 27 квітня 2020.
- ↑ Протокол N 7/1-19 Про підсумки Всеукраїнського конкурсу «Учитель року — 2007». «Закон і норматив». Процитовано 28 квітня 2020.
- ↑ Микола Азаров та Дмитро Табачник привітали педагогів з професійним святом. «Педагогічна преса». Архів оригіналу за 23 травня 2020. Процитовано 27 квітня 2020.
- ↑ Перепутали царей, захватили Болгарию. Какую историю Украины преподают на онлайн-уроках во время карантина (рос.). www.strana.ua. Страна.ua. 8 квітня 2020. Архів оригіналу за 23 квітня 2020. Процитовано 27 квітня 2020.
- ↑ Телевізійні уроки Елли Ситник довели до сказу прихильників «русского міра». «Волинь». Процитовано 27 квітня 2020.
Посилання
ред.- Ментори проекту. «Класна школа». Процитовано 27 квітня 2020.