Сиртика (дав.-гр. ἡ Συρτική, лат. Syrtica regio) — історична область в Північній Африці. Розташовувалася по узбережжю від затоки Малий Сирт (суч. Габес) до затоки Великий Сирт (суч. Сидра) не більше 400 км вглиб материка.

Зараз місце розташування Сиртики відповідає північному заходу території сучасної держави Лівія.

Період вживання топоніма для всієї області — з найдавніших часів по III століття н. е., після стала називатися Триполітанія. Хоча деяка прибережна частина зберігала цю назву набагато довше.

Ця територія складалася з земельних володій трьох основних міст-держав фінікійців Сабрата, Лептіс-Магна і Еа (Ея).

Орієнтовна площа — 300 000 км².

Історія ред.

Географія ред.

Велику частину території займали піски, родючі землі перебували тільки біля річки Кінніса і міста Лептіса[3]. Крім Кінніси в Сиртиці протікала річка Тритон і знаходилися три озера: Лівійське, Паллас і Тритонітіс. Птолемей згадує про гори розташовані в Сіртіці: гора Гігльо (лат. Giglius), гора Тізіби (лат. Thizibi), гора Зухаббарі (лат. Zuchabbari) і гора Васалет (лат. Vasaluetum).

Населення ред.

Основними племенами, яки колись населяли Сиртику, були: насамони, маки , лотофаги , гіндани. До корінних племен на узбережжі прибули єгипетські і фінікійські поселенці.

Примітки ред.

  1. Велика радянська енциклопедія. Гол. ред. А. М. Прохоров
  2. ЮНЕСКО
  3. Геродот, Історія, 4. 198