Сиротинін Микола Миколайович
Мико́ла Микола́йович Сироти́нін (14 [26] листопада 1896 — 4 квітня 1977) — лікар-науковець, патофізіолог; член-кореспондент АН УРСР (з 1939), дійсний член Академії Медичних Наук СРСР (з 1957).
| Микола Миколайович Сиротинін | |
|---|---|
| Народився |
14 (26) листопада 1896 Саратов, Російська імперія[1] |
| Помер |
4 квітня 1977 (80 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Країна |
 Російська імперія СРСР |
| Діяльність | науковець, лікар |
| Alma mater | Саратовський університет |
| Галузь | патологічна фізіологія |
| Заклад |
Q19909110? Kazan State Medical Universityd Київський медичний інститут |
| Вчене звання | професор, академік АМН СРСР |
| Відомі учні | Павло Білошицький, Олександра Івашкевич, Ася Колчинська, Віталій Антоненко |
| Аспіранти, докторанти |
Адо Андрій Дмитрович Колчинська Ася Зеліківна |
| Членство | НАН України |
| Батько | Q15077591? |
| Нагороди |
  |
Життєпис ред.
Народився 26 листопада 1896 року у Саратові.
Закінчив Саратовський університет. Працював у Саратові, Москві, Казані.
З 1934 року в Києві на керівних постах у ряді інститутів АН УРСР, зокрема у 1934−1953 рр. очолював відділ Інституту експериментальної біології та патології, і також відділ імунології Українського науково-дослідного інституту туберкульозу, з 1946 р. — відділ Інституту клінічної фізіології АН УРСР. У 1955—1961 роках професор кафедри патофізіології Київського медичного інституту.
Праці Сиротиніна (понад 200) присвячені питанням імунології, алергії, реактивності, висотної фізіології, гіпоксемії, порівняльній патології запалень, методології та історії медицини (з них низка монографій); українською мовою «Життя на висотах і хвороба висоти» (1939).
Серед учнів Миколи Сиротиніна — доктори та кандидати медичних наук, серед яких Павло Білошицький, Олександра Івашкевич, Ася Колчинська, Віталій Антоненко тощо.
Помер 4 квітня 1977 року.
Нагороди та звання ред.
- 16 травня 1941 року — Заслужений діяч науки УРСР[2]
Примітки ред.
- ↑ Сиротинин Николай Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 16.5.1941 «Про присвоєння звання Заслуженого діяча науки УРСР»
Джерела ред.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — 856 с.
Посилання ред.
- Л. О. Клименко. Інтерв'ю з професором Іриною Микитівною Маньковською // Наука та наукознавство. — 2009. — № 3. — С. 96-100
- Сиротинін Микола Миколайович (1896—1977). Винахідники України — еліта держави. Винаходи та інновації
|
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |