Сироподібна змазка[1][2] або першородна змазка[3], первородна змазка (лат. vernix caseosa) — воскоподібна або сироподібна біла речовина, що покриває шкіру новонароджених.

Сироподібна змазка на руках, ногах і спині новонародженого

Характеристики ред.

Склад ред.

Сироподібна змазка складається насамперед з шкірного сала, клітин з поверхні шкіри, волосків лануго[4]. 12 % сухої ваги складається з жирних кислот,[5], холестеролу і церамідів. Змазка доношених немовлят містить більше сквалену і має вище співвідношення вмісту естерів жирних кислот до вмісту стеридів, ніж змазка недоношених[4].

Порівняльна таблиця жирових складових сироподібної змазки, рогового шару і шкірної поверхні:[6][7]

Жирові фракції Ліпіди сироподібної змазки Ліпіди рогового шару Ліпіди шкіряної поверхні
Естери холестеролу 30,6 - 3,0
Цераміди 17,9 40,0 -
Тригліцериди 15,1 - 41,8
Холестерол 7,5 25,0 -
Вільні жирні кислоти 6,5 25,0 18,4
Фосфоліпіди 6,1 - 1,5
Воскові естери 6,0 - 20,3
Сквален 4,0 - 12,2
Воскові діестери 3,7 - -
Цереброзиди 2,4 - -
Сульфат холестеролу 0,3 10,0 -
Алкани - - 2,8

Амінокислотний склад сироподібної змазки:[7][8]

Амінокислота Відсоток
Аспарагін 34,7
Глутамін 22,7
Пролін 14,9
Цистеїн 7,9
Аланін 7,4
Лейцин 5,3
Валін 3,7
Метіонін 3,4

Морфологія ред.

Клітини сироподібної змазки типово являють собою багатокутники чи овоїди і не мають ядер. Корнеоцити сироподібної змазки не мають десмосомального прикріплення і це відрізняє їх від корнеоцитів, що містяться у матерньому роговому шарі[9]. Товщина корнеоцитів 1-2 мкм. Ці клітини оточені шаром аморфних ліпідів без типової для матернього рогового шару ламелярної будови[7].

Фізичні властивості ред.

 
Обличчя новонародженого, покрите сироподібною змазкою
 
Ніжки новонародженого, покриті сироподібною змазкою

Змазка розподілена нерівномірно, вона присутня у вигляді вічкуватої, губчастої маси. Критичний поверхневий натяг змазки 39 дин/см.[10]. Незважаючи на вміст води (82 %), змазка є неполярною сполукою. Ці особливості можуть свідчити про «водозахисну» функцію змазки, що запобігає тепловтратам зразу після народження[7].

Біологічні властивості ред.

Змазка забезпечує електричну ізоляцію плода[11], що вважається важливим аспектом внутрішноутробного розвитку[7]. Колись наукові дослідження показували збільшені тепловтрати внаслідок випарування води у новонароджених у разі видалення змазки[12], але сучасніші дані підтверджують, що ділянки шкіри, відмиті від змазки, зменшують випарування води більше, ніж ділянки, на яких змазку залишено in situ[13]. Сироподібна змазка не змочується водою. Вважають, що змазка сприяє розвитку кишкової мікрофлори[5].

Секреція ред.

Шкірне сало сироподібної змазки виробляється in utero сальними залозами починаючи з 20-го тижня вагітності. Змазка присутня, як правило, тільки у доношених дітей, у той час у недоношених і переношених вона відсутня[4]. Післяпологова десквамація у дітей, народжених через 42 тижні і більше, очевидно, пов'язана з втратою сироподібної змазки.

Функції ред.

Припускають, що змазка виконує такі функції, як зволоження шкіри дитини, полегшення проходу крізь пологові шляхи, а також збереження тепла і захист шкіри новонародженого від впливів довкілля. Припускають. що змазка може мати й антибактеріальний ефект[7], звичайно, не у хімічному сенсі, а тільки у фізичному — як своєрідний жирний крем, що перешкоджає бактеріям потрапити на шкіру[4].

У тварин ред.

Сироподібну змазку виявлено у дитинчат деяких морських ссавців, таких як окремі представники ряду ластоногих. Дон Боуен, морський біолог з Нової Шотландії, спостеріг, що дитинчата звичайних тюленів, народжуючись зі змазкою, можуть зразу плавати, на відміну від дитинчат інших тюленів, що не здатні до плавання протягом не менше 10 днів після народження[14].

Примітки ред.

  1. Анатомо — фізіологічні особливості новонародженої доношеної дитини і догляд за нею. Архів оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 1 квітня 2017.
  2. Міністерство освіти і науки України Міністерство охорони здоров'я України. Фізіологічне акушерство. Навчальний посібник для студентів медичних факультетів, Київ, 2008
  3. Як розвивається ваша дитина в 17—20 тижнів
  4. а б в г Schachner, Lawrence A.; Hansen, Ronald C. (2003). Pediatric dermatology. St. Louis: Mosby. с. 206—7. ISBN 978-0-323-02611-6.
  5. а б Ran-Ressler RR, Devapatla S, Lawrence P, Brenna JT (2008). Branched chain fatty acids are constituents of the normal healthy newborn gastrointestinal tract (PDF). Pediatric Research. 64 (6): 605—609. doi:10.1203/PDR.0b013e318184d2e6. PMC 2662770. PMID 18614964.
  6. Sumida Y, Yakumaru M, Tokitsu Y, et al. Studies on the function of Vernix caseosa: The secrecy of Baby's skin. Cannes, France: International Federation of the Societies of Cosmetic Chemists 20th International Conference; 1998. pp. 1–7.
  7. а б в г д е Hoath, Steven (2003). Neonatal skin : structure and function (вид. 2. ed., rev. and expanded.). New York [u.a.]: Dekker. с. 193–208. ISBN 0-8247-0887-3.
  8. Baker, SM; Balo, NN; Abdel Aziz, FT (Mar–Apr 1995). Is vernix caseosa a protective material to the newborn? A biochemical approach. Indian Journal of Pediatrics. 62 (2): 237—9. doi:10.1007/bf02752334. PMID 10829874.
  9. Pickens, WL; Warner, RR; Boissy, YL; Boissy, RE; Hoath, SB (Nov 2000). Characterization of vernix caseosa: water content, morphology, and elemental analysis. The Journal of Investigative Dermatology. 115 (5): 875—81. doi:10.1046/j.1523-1747.2000.00134.x. PMID 11069626.
  10. Youssef, W; Wickett, RR; Hoath, SB (Feb 2001). Surface free energy characterization of vernix caseosa. Potential role in waterproofing the newborn infant. Skin Research and Technology. 7 (1): 10—7. doi:10.1034/j.1600-0846.2001.007001010.x. PMID 11301635.
  11. Wakai, RT; Lengle, JM; Leuthold, AC (Jul 2000). Transmission of electric and magnetic foetal cardiac signals in a case of ectopia cordis: the dominant role of the vernix. caseosa. Physics in Medicine and Biology. 45 (7): 1989—95. doi:10.1088/0031-9155/45/7/320. PMID 10943933.
  12. Saunders, Colman (1 серпня 1948). The vernix caseosa and subnormal temperature in premature infants. The Journal of Obstetrics and Gynaecology of the British Empire. 55 (4): 442—444. doi:10.1111/j.1471-0528.1948.tb07409.x. PMID 18878967.
  13. Riesenfeld B, Stromberg B, Sedin G. The influence of vernix caseosa on water transport through semipermeable membranes and the skin of full-term infants. Neonatal Physiological Measurements: Proceedings of the Second International Conference on Fetal and Neonatal Physiological Measurements, 1984:3–6.
  14. Vaneechoutte, Mario; Kuliukas, Algis; Verhaegen, Marc. Was Man more Aquatic in the Past?. Bentham E Books. с. 157. Процитовано 18 вересня 2016.

Посилання ред.