Синдром Гудпасчера
Синдро́м Гудпа́счера — системний капілярит невідомої етіології з переважним ураженням легень та нирок за типом геморагічних пневмоніту (запальної реакції сполучнотканинних структур легень) та гломерулонефриту. Разом з цим відмічають зв'язок синдрому з вірусною та бактеріальною інфекцією, переохолодженням.
| Синдром Гудпасчера | |
|---|---|
 | |
| Спеціальність | нефрологія, пульмонологія і імунологія |
| Симптоми | кровотеча[1] |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-11 | MF85 |
| МКХ-10 | M31.0 |
| OMIM | 233450 |
| DiseasesDB | 5363 |
| eMedicine | med/923 ped/888 |
| MeSH | D019867 |
 Goodpasture syndrome у Вікісховищі | |
Історичні відомості ред.
Вперше клінічний синдром описав американський лікар і патолог Ернест Гудпасчер у 1919 році.[2]
Причини ред.
У зв'язку з виявленням циркулюючих та фіксованих у тканинах антитіл до базальних мембран нирок, що перехресно реагують із базальними мембранами легенів, передбачають можливий аутоімунний генез синдрому. При електронній мікроскопії виявляють зміну базальних мембран альвеолярної перетинки, капілярів легень та нирок, що пов'язують з фіксацією антитіл на базальних мембранах.
Лікування ред.
| Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Придушення запалення, яке розвинулося у результаті відкладання імунних комплексів за допомогою нестероїдних протизапальних препаратів; модулювання імунної відповіді глюкокортикостероїдами та цитостатичними препаратами. У зв'язку із порушенням агрегатного стану крові, розвитком гіперкоагуляції та ДВС-синдрому призначають антикоагулянти, тромболітичні препарати та антиагреганти. Для попередження відкладання циркулюючих імунних комплексів у судинну стінку застосовують екстракоропоральні методи — плазмоферез, лімфоцитоплазмоферез, карбогемоперфузію та інші методи екстракорпорального очищення крові.
Примітки ред.
- ↑ Disease Ontology — 2016.
- ↑ E. W. Goodpasture: The significance of certain pulmonary lesions in relation to the etiology of influenza. American Journal of the Medical Sciences, Thorofare, N.J., 1919; 158: 863—870.
Джерела ред.
| Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (серпень 2019) |
- Довідник дільничого терапевта по фармакотерапії/під ред. М. В. Бочкарьова та Є. А. Мухіна. — Кишинів: Картя молдовеняске, 1986.
|
Це незавершена стаття про хворобу, синдром або розлад. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |