Вікіпедія

Симфонія № 3 (Бетховен)

Симфо́нія № 3 ор. 55 Л. Бетховена, мі-бемоль мажор, написана 1804 року. Початково автор присвятив цей твір Наполеонові [2], однак після його коронування, перекреслив присвячення.

Симфонія № 3
нім. 3. Sinfonie
Композитор Людвіг ван Бетховен
Створено 1803[1]
Видано 1806[1]
Тональність мі-бемоль мажор
CMNS: Симфонія № 3 у Вікісховищі
фрагмент рукопису

Складається з 4-х частин:

  1. Allegro con brio
  2. Marcia funebre: Adagio assai
  3. Scherzo: Allegro vivace
  4. Finale: Allegro molto

Написана для подвійного складу симфонічного оркестру. Тривалість — близько 50 хв.

Примітки ред.

  1. ↑ а б Grove Music Online — OUP. — ISBN 978-1-56159-263-0 — doi:10.1093/GMO/9781561592630.ARTICLE.40026
  2. ↑ Козак О. Симфонізм Бетховена: сенси конфлікту[недоступне посилання] // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти : зб. наук. ст. Вип. 45. Бетховен – terra incognita /Харк. нац. ун‑т мистецтв імені І. П. Котляревського ; ред.‑упоряд. Г. І. Ганзбург. — Харків : Видавництво ТОВ «С. А. М.». С. 75.
Симфонії Людвіга ван Бетховена
№ 1 До мажор op. 21 | № 2 Ре мажор op. 36 | № 3 Мі-бемоль мажор op. 55 «Героїчна» | № 4 Сі-бемоль мажор op. 60 | № 5 до мінор op. 67
№ 6 Фа мажор op. 68 «Пасторальна» | № 7 Ля мажор op. 92 | № 8 Фа мажор op. 93 | № 9 ре мінор op. 125



  Це незавершена стаття про музику.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Симфонія_№_3_(Бетховен)&oldid=41810483