Веніамін Андрійович Сидоров (19241943) — старший сержант Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1943 року).

Сидоров Веніамін Андрійович
Народження 12 серпня 1924(1924-08-12)
Ізошур[d], Глазовський повіт, Удмуртська автономна область, РСФРР, СРСР
Смерть 17 серпня 1943(1943-08-17) (19 років)
Качалівка, Краснокутський район, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Поховання Качалівка
Приналежність СРСР СРСР
Роки служби 19421943
Звання старший сержант
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден ЛенінаОрден Вітчизняної війни I ступеняОрден Вітчизняної війни I ступеня
CMNS: Сидоров Веніамін Андрійович у Вікісховищі

Біографія

ред.

Веніамін Сидоров народився 12 серпня 1924 року в селі Ізошур (нині — Кезький район Удмуртії). Працював у колгоспі після закінчення школи. У серпні 1942 року Сидоров був призваний на службу до Робітничо-селянської Червоної Армії. З січня 1943 — воював на фронтах Великої Вітчизняної війни[1].

До серпня 1943 старший сержант Веніамін Сидоров командував 496 винищувально-протитанковим артилерійським полком 6-ї гвардійської армії Воронезького фронту. Відзначився під час Курської битви. 17 серпня 1943 року в бою біля села Качалівка Краснокутського району Харківської області Української РСР полк Сидорова підбив два ворожі танки. Залишившись із усього полку єдиним у строю, Сидоров продовжував вести вогонь, підбив ще один танк, але сам загинув. Похований у Качаловці[1].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 вересня 1943 року за «зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому мужність і героїзм» старший сержант Веніамін Сидоров посмертно був удостоєнний звання Героя Радянського Союзу. Також був нагороджений орденом Леніна та двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня[1].

На честь Сидорова названо вулицю в селищі Кез і встановлено обеліск у селі Стара Гия[1].

Примітки

ред.
  1. а б в г Сидоров Веніамін Андрійович. // Сайт «Герои страны» (рос.).

Література

ред.
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — ISBN 5-203-00536-2.
  • ГСС, ГРФ, ПКОС — наши земляки. — Ижевск, 1995.
  • Кулёмин И. Г. Героев наших имена. — Ижевск, 1975.
  • Письма огненных лет, 1941—1945. — Устинов, 1985.