Сигізмунд (дзвін)
Сигізму́нд, або Зи́гмунд (пол. Dzwon Zygmunt) — назва найвідомішого польського дзвона, одного з п'яти дзвонів, що знаходяться на Вежі Сигізмунда, що розташовується в північній частині кафедрального собору святих Станіслава і Вацлава у Кракові, Польща. Дзвін названий на честь польського короля Сигізмунда I Старого. Дзвін дзвонить в певні католицькі та національні польські свята. Вважається одним з національних польських символів. До «Сигізмунда» найбільшим дзвоном в Польщі був дзвін «Tuba Dei».
| дзвін «Сигізмунд» | |
|---|---|
 | |
|
50°03′17″ пн. ш. 19°56′09″ сх. д. / 50.05472° пн. ш. 19.93583° сх. д.Координати: 50°03′17″ пн. ш. 19°56′09″ сх. д. / 50.05472° пн. ш. 19.93583° сх. д. | |
| Тип | дзвін |
| Країна |
 Польща |
| Розташування | Краків, катедра св.Станіслава і Вацлава |
| Матеріал | сплав міді (80%) і олова (20%) |
| Засновано | 1520 |
| Будівництво | 1520 — |
  Сигізмунд (дзвін) (Польща) | |
 | |
 Сигізмунд у Вікісховищі | |
Історія ред.
Дзвін був відлитий в 1520 році в Кракові нюрнберзьким ливарем Гансом Бегамом.[1] 9 липня 1521 дзвін був встановлений на Вежі Сигізмунда, 13 липня 1521 вперше прозвучав його голос.[1]
Існувала думка деяких середньовічних польських істориків, які стверджували, що дзвін був вилитий з трофейних молдавських гармат, захоплених під час битви під Обертином.[2] Ця думка спростовується датою установки дзвону, яка відбулась через десять років після цієї битви. Існує й інша думка, яка стверджує, що дзвін був вилитий з металу російських гармат, захоплених під час битви під Оршею в 1514 році.
У XIX столітті язик дзвону тричі відривався. В даний час старі язики дзвону можна побачити при вході в башту Сигізмунда.
До 1999 року Зигмунд був найважчим дзвоном у Польщі, коли в базиліці Пресвятої Діви Марії Королеви Польщі в Ліхені Старому був встановлений дзвін Марія Богородиця, який важить близько 15 тон.
У 2000 році напередодні Різдва на дзвоні з'явилася тріщина.
В даний час ред.
Сьогодні Сигізмунд[3] б'є у моменти, важливі для Кракова та Польщі, серед іншого в останні роки:
- 13 липня 2021 року – з нагоди власного 500-річчя Зигмунт дзвонив двічі: близько 17:15 та о 21:00.[4]
- 2 вересня 2021 року – після смерті настоятеля Вавельського собору о. Здзіслав Сохацький.
- 6 березня 2022 року - пролунав дзвін на знак підтримки воюючої України, на яку 24 лютого 2022 року напала Росія.
- 31 grudnia 2022 – po śmierci Benedykta XVI.
- 5 січня 2023 року – під час похорону Бенедикта XVI у Ватикані.
Технічні характеристики ред.
Загальна маса дзвону становить близько 12 600 кілограм, саме тіло дзвону важить 9 650 кілограм. Висота дзвону становить 241 см, діаметр — 242 см, об'єм — 1,2 м³ Товщина стінок від 7 до 29 см. Нинішній язик важить 365 кілограм (на 42 більше маси попередніх язиків) і прикріплюється до дубового хомута розміром 308 см в довжину і 219 см у висоту. «Сигізмунд» зроблено зі сплаву міді (80%) і олова (20%). На дзвоні відлиті зображення святих Сигізмунда і Станіслава, а також Польського Орла та Литовської Погоні. На верхній частині чаші нанесено напис латинською мовою: «DEO OPT[IMO] MAX[IMO] AC VIRGINI DEIPARAE SANCTISQVE PATRONIS SVIS DIVVS SIGISMVNDVS POLONIAE REX|CAMPANAM HANC DIGNAM ANIMI OPERVMQVE AC GESTORVM SVORVM MAGNITVDINE FIERI FECIT ANNO SALVTIS a poniżej data MDXX».[1]
Цікаві факти ред.
Щоб розкачати «Сигізмунда» потрібно 12 чоловіків (по 6 з обох боків).[5]
Примітки ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Sigismund Bell |
- ↑ а б в Bells of Wawel Cathedral» The Royal Sigismund Bell (англ.) . The Wawel Royal Cathedral of St Stanislaus BM and St Wenceslaus M. Архів оригіналу за 22.12.2010. Процитовано 05.07.2013.
- ↑ Marek Rezler. Zawieszenie dzwonu Zygmunta (англ.) . Polski Portal Edukacyjny Interkl@sa. Процитовано 05.07.2013.
- ↑ Dzwon Zygmunta (пол.). suerteprzewodnicy.pl. 14 листопада 2022.
- ↑ Anna Piątkowska (13 липня 2021). Dźwięk dzwonów rozległ się w całym mieście! Krakowskie dzwony odpowiedziały na głos Zygmunta. Tłumy słuchały! (пол.). gazetakrakowska.pl. Процитовано 14 липня 2021.
- ↑ КРАКІВСЬКІ КАНІКУЛИ: 3 день, 2 частина. The Andrea Theme. Процитовано 08.07.2013.