Сибілла Бранденбурзька
Сибілла Бранденбурзька (нім. Sibylle von Brandenburg, 31 травня 1467 — 9 липня 1524) — бранденбурзька принцеса з династії Гогенцоллернів, донька курфюрста Бранденбургу Альбрехта III Ахілла та саксонської принцеси Анни, дружина останнього герцога Юліха та Бергу Вільгельма. Регентка Юліха та Бергу у 1511—1524 роках.
| Сибілла Бранденбурзька | |
|---|---|
| нім. Sibylle von Brandenburg | |
 Портрет Сибілли пензля невідомого майстра, замок Гріпсгольм | |
| герцогиня-консорт Юліху та Бергу | |
| Початок правління: | 25 липня 1481 |
| Кінець правління: | 6 вересня 1511 |
| Інші титули: | графиня-консорт Равенсбергу |
|
| |
| Попередник: | Єлизавета Нассау-Саарбрюкенська |
|
| |
| Дата народження: | 31 травня 1467 |
| Місце народження: | Ансбах |
| Країна: | Священна Римська імперія |
| Дата смерті: | 9 липня 1524 (57 років) |
| Місце смерті: | Кастер |
| Поховання | Altenberger Domd |
| Чоловік: | Вільгельм Юліх-Бергський |
| Діти: | Марія |
| Династія: | Гогенцоллерни, Генгебах |
| Батько: | Альбрехт III Ахілл |
| Мати: | Анна Саксонська |
Біографія ред.
Народилась 31 травня 1467 року в Ансбасі шостою дитиною та четвертою донькою в родині маркграфа Ансбаху та Кульмбаху Альбрехта I та його другої дружини Анни Саксонської. Мала старшого брата Фрідріха та сестер Амалію й Барбару. Інші діти померли до її народження. Згодом сімейство поповнилося сімома молодшими дітьми, з яких дорослого віку досягли четверо.
У лютому 1471 року батько став курфюрстом Бранденбургу під іменем Альбрехта III. 15 листопада 1480 року в Кельні був підписаний офіційний договір щодо заручин Сибілли із герцогом Юліху та Бергу.[1]
.png)
У віці 14 років Сибілла була видана заміж за удового 25-річного герцога Юліха та Бергу Вільгельма. Весілля відбулося 25 липня 1481 у Кельні. Церемонію провів Кельнський архієпископ Герман IV. Оскільки союз святкувався дуже пишно й зібралася величезна кількість шляхетних гостей, вінчання провели посеред поля поблизу міської брами Святого Северина. Як ранковий подарунок першого дня шлюбу, Сибілла отримала від чоловіка замок Бенрат поблизу Дюссельдорфу разом із його щорічними виплатами у розмірі 100 гульденів.[2]
За принцесою давали великий посаг, однак Вільгельмові довелося кілька разів писати родичам дружини щодо затримок платежів.
Зовні шлюб виглядав щасливим.[1] У подружжя народилася єдина донька:
У 1496 році вона була заручена зі спадкоємним принцом Клеве і стала його дружиною у 1510 році. Максиміліан I гарантував їй наступність на троні Юліху та Бергу патентом від 4 травня 1509.[1]
Одним із замків, які належали подружжю, був Бург у Золінгені, де збереглося зображення пари. Сибілла, завдяки своєму благочестю та силі характеру, мала популярність та велику повагу серед сучасників.[2]
Вільгельм пішов з життя 6 вересня 1511 року після тривалої та важкої хвороби. Готівка, залишена ним, була передана Сибіллі.[1] Оскільки Марія постійно проживала в Клеве разом із чоловіком, вона попросила матір виконувати функції регентки у Юліху та Бергу.[3]
Хоча Сибілла мешкала майже весь час у своїй удовиній резиденції в Кастері біля Бедбургу, описували правительку як активну, енергійну, мудру та справедливу матір для своєї країни. Періодично жінка бувала у замку Бенрат, здійснювала поїздки до юліхських замків Гамбах та Берренштайн. Із задоволенням брала участь у подорожах до святинь, наприклад, до мощів святого Губерта в Арденнах. Багато робила для церковних корпорацій. Двір тримала скромний. Серед її слуг, окрім інших, були мисливець, пивовар, пекар, рибалка, носильник, покоївка, арфіст, придворний блазень.[2]
Влітку 1518 року до неї прибув емісар імператора з проханням бути посередницею у вирішенні сімейних неґараздів при Клевському дворі. Сестра її зятя, Анна, взяла таємний шлюб із графом Вальдекським, у той час, як батько сподівався оженити її з герцогом Ґельдерну. Вражені її об'явою про весілля, родичі вирішили довічно ув'язнити жінку. За допомоги імператора Максиміліана I, його онука Карла Іспанського та порад Сибілли, сімейство примирилося. Молода пара отримала посаг і відмовилася від прав на клевські землі.[2]
Померла 9 липня 1524 року. Була похована у князівській крипті в Альтенберзькому абатстві.
Генеалогія ред.
.jpg)
.jpg)
Примітки ред.
- ↑ а б в г Otto Reinhard Redlich: Wilhelm III. (Herzog von Jülich-Berg). In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 43, Duncker & Humblot, Leipzig 1898, стор. 100–106. [1] (нім.)
- ↑ а б в г Von W. Harless. Zur Geschichte des Siebengebirges und der Burgsitze desselben.
- ↑ Johann F. Knapp: Regenten- und Volks-Geschichte der Länder Cleve, Mark, Jülich, Berg und Ravensberg, Becker, 1836, стор. 512.
Література ред.
- Julius von Minutoli: Das kaiserliche Buch des Markgrafen Albrecht Achilles, Schneider, 1850, стор. 492.
- Hermann von Scharff-Scharffenstein: Denkwürdigkeiten eines Royalisten, F. A. Herbig, 1859, стор. 221.
Посилання ред.
- Курфюрсти Бранденбургу (англ.)
- Профіль на Geni.com (англ.)
- Профіль на Genealogics.org (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com (англ.)
- Генеалогія Сибілли Бранденбурзької (англ.)
- Генеалогія Вільгельма Юліх-Бергського (англ.)