Сербін Юрій Сергійович
Ю́рій Сергі́йович Се́рбін (нар. 5 березня 1949, село Провідєніє, Хабаровський край, Росія) — український політик. Народний депутат України 1-го, 5-го та 6-го скликань. Член партії ВО «Батьківщина» (з 2005).
| Юрій Сергійович Сербін | ||
|---|---|---|
 | ||
| Міністр будівництва та архітектури України | ||
| грудень 1992 — липень 1994 | ||
| Президент | Леонід Кравчук | |
| Народився |
5 березня 1949 (75 років) село Провідєніє, Хабаровський край, Росія | |
| Відомий як | політик | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українець | |
| Alma mater | Харківський національний університет будівництва та архітектури | |
| Політична партія | Батьківщина | |
| Професія | інженер-будівельник | |
| Нагороди |
| |
| juriyserbin.wordpress.com | ||
 Медіафайли у Вікісховищі | ||
| Народний депутат України
| |||
|---|---|---|---|
| 1-го скликання | |||
| безпартійний | 15 травня 1990 | — | 10 травня 1994 |
| 5-го скликання | |||
| безпартійний (БЮТ) | 25 травня 2006 | — | 12 червня 2007 |
| 6-го скликання | |||
| ВО «Батьківщина» (БЮТ) | 23 листопада 2007 | — | 12 грудня 2012 |
Освіта ред.
У 1978 році закінчив факультет теплогазопостачання Харківського інженерно-будівельного інституту за фахом «інженер-будівельник». З 1991 до 1995 року навчався в аспірантурі Науково-дослідного економічного інституту.
Кар'єра ред.
- З серпня 1967 — працював робітником у будівельному тресті № 5 міста Воронеж.
- З липня 1968 — був робітником ЦЕММ у тресті «Красноармійськвугілля» у Донецькій області.
- З вересня 1968 — працював слюсарем на донецькому заводі «Сантехдеталь».
- З січня 1970 — працював слюсарем, майстром, виконробом, старшим виконробом, головним інженером сумського будівельного управління 507.
- З березня 1981 — був начальником Сумського будівельного управління «Спецбуд».
- З квітня 1983 — головний інженер, а з лютого 1984 — керівник тресту «Шостхімбуд» в місті Шостка.
- З травня 1990 — Голова Шосткинської міської ради та міськвиконкому.
- З жовтня 1991 — Голова підкомісії з питань інвестиційної політики, економіки та організації будівництва, заступник Голови Комісії Верховної Ради України з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства.
- З липня 1992 — Перший заступник Міністра інвестицій і будівництва України[1].
- Грудень 1992 — липень 1994 — Міністр будівництва та архітектури України[2][3].
- З серпня 1994 — президент Київського АТ «Газпром».
Сім'я ред.
Інше ред.
Дійсний член Академії будівництва України (з листопада 1998).
Автор книги «Предательство или почему Резун защищает Гитлера» (2000).
Володіє німецькою мовою.
Захоплюється шахами, полюванням, театром.
Політична діяльність ред.
Партійність ред.
Член КПРС (1976–1991), 1990–1991 — 1-й секретар Шосткинського міського комітету КПУ. Був членом об'єднання «Нова Україна». Член НДП (1997–1999), член Політради НДП (червень 1997–1999). Член президії, голова Ради колегій УРП «Собор» (грудень 1999 — листопад 2005).
Парламентська діяльність ред.
Народний депутат України 1-го скликання з 15 травня 1990 до 10 травня 1994 за Шосткинським виборчим округом № 348 Сумської області. 1-й тур: з'явилося 79.4 %, «за» 30.0 %. 2-й тур: з'явилося 67.0 %, «за» 54.2 %. 6 суперників (основний — Ю. О. Буреєв, народився 1942, головний інженер Шосткинського НВО «Свема», член КПРС. 1-й тур — 21.8 %, 2-й тур — 37.6 %). На час виборів: керівник тресту «Шостхімбуд», член КПРС. Керівник фракції «Нова Україна». Член Комісії з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства, голова узгоджувальної комісії з питань приватизації.
Березень 1994 — кандидат в народні депутати України за Ямпільським виборчим округом № 355 Сумської області. 1-й тур — 9.88 %, 4 місце з 6 претендентів.
Народний депутат України 5-го скликання з 25 травня 2006 до 12 червня 2007 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 96 в списку. На час виборів: генеральний директор ТОВ «Екобуд», безпартійний. Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з 25 травня 2006). Голова Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства (з 18 липня 2006). 12 червня 2007 достроково припинив свої повноваження під час масового складення мандатів депутатами-опозиціонерами з метою проведення позачергових виборів до Верховної Ради України.
Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 до 12 грудня 2012 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 81 в списку. Член партії ВО «Батьківщина». Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з 23 листопада 2007). Заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики (з 26 грудня 2007).
Нагороди, державні ранги ред.
Заслужений будівельник України (з травня 1994)[4].
Примітки ред.
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 6 травня 1992 року № 226 «Про призначення заступників Міністра інвестицій і будівництва України».
- ↑ Указ Президента України від 30 грудня 1992 року № 641/92 «Про Міністра України у справах будівництва і архітектури»
- ↑ Указ Президента України від 8 липня 1994 року № 383/94 «Про увільнення Ю. Сербіна з посади Міністра України у справах будівництва і архітектури»
- ↑ Указ Президента України від 25 травня 1994 року № 259/94 «Про присвоєння почесних звань України працівникам будівельних організацій і державних установ, які найбільше відзначились у будівництві та введенні в дію Банкнотної фабрики Національного банку України»
Посилання ред.
- Офіційний сайт Юрія Сербіна
- Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І. С.» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Верховна Рада України 1-го скликання [Архівовано 11 червня 2012 у Wayback Machine.]
- Верховна Рада України 5-го скликання [Архівовано 21 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Верховна Рада України 6-го скликання