Сен-Ілер-Котт

муніципалітет у департаменті Па-де-Кале, Франція

Сен-Іле́р-Котт (фр. Saint-Hilaire-Cottes) — муніципалітет у Франції, у регіоні О-де-Франс, департамент Па-де-Кале. Населення — 817 осіб (01.01.2021)[1].

Сен-Ілер-Котт
Saint-Hilaire-Cottes

 
Країна Франція Франція
Регіон О-де-Франс 
Департамент Па-де-Кале 
Округ Бетюн
Кантон Норран-Фонт
Код INSEE 62750
Поштові індекси 62120
Координати 50°34′20″ пн. ш. 2°24′54″ сх. д.H G O
Висота 24 - 102 м.н.р.м.
Площа 7,24 км²
Населення 817 (01.01.2021[1])
Густота 112,8 ос./км²
Розміщення
Сен-Ілер-Котт. Карта розташування: Франція
Сен-Ілер-Котт
Влада
Мер
Мандат
Freddy Defebvin
2020-2026

Мапа

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 195 км на північ від Парижа, 50 км на захід від Лілля, 45 км на північний захід від Арраса.

Демографія ред.

Динаміка населення (base Cassini de l'EHESS pour les nombres retenus jusque 1962[3], base Insee à partir de 1968 (population sans doubles comptes puis population municipale à partir de 2006)[4] · [5] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[6]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 385 70 50 101 108 56 0
Жінки 425 90 62 97 102 74 0


Економіка ред.

2010 року серед 537 осіб працездатного віку (15—64 років) 369 були активними, 168 — неактивними (показник активності 68,7%, у 1999 році було 64,2%). З 369 активних мешканців працювали 333 особи (194 чоловіки та 139 жінок), безробітними було 36 (10 чоловіків та 26 жінок). Серед 168 неактивних 59 осіб було учнями чи студентами, 57 — пенсіонерами, 52 були неактивними з інших причин[7].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 313 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 845,0 особи, медіана доходів виносила 17 080 євро на одного особоспоживача[8]

Сусідні муніципалітети ред.

  Релі Норран-Фонт  
Пн Бурек
Зх    Сен-Ілер-Котт    Сх
Пд
Оші-о-Буа Льєр Леспесс

Посилання ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. Des villages de Cassini aux communes d'aujourd'hui. le site de l'École des hautes études en sciences sociales. Процитовано 28 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  4. Évolution і structure de la population (de 1968 à 2007) (PDF). Insee. Процитовано 28 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  5. Recensement de la population au 1er janvier 2006. Insee. Процитовано 28 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  6. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
  7. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
  8. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.