Сеник Любомир Тадейович

український літературознавець, літературний критик, громадський діяч.

Любоми́р Таде́йович Се́ник (26 червня 1930, с. Чернихів, нині Зборівського району Тернопільської області — 17 квітня 2021, Львів[2]) — український літературознавець, літературний критик, громадський діяч. Доктор філологічних наук, професор Львівського національного університету імені І. Франка, член Національної спілки письменників України, дійсний член НТШ.

Любомир Тадейович Сеник
Любомир Сеник
Народився 26 червня 1930(1930-06-26)
с. Чернихів, Тернопільське воєводство
Помер 17 квітня 2021(2021-04-17) (90 років)
м. Львів
Поховання Личаківський цвинтар
Громадянство  УРСР
Україна Україна
Національність українець
Діяльність письменник, літературознавець, літературний критик, прозаїк, поет, викладач університету, літературознавець
Сфера роботи літературознавство[1], літературна критика[1], проза[1], поезія[1] і педагогіка[1]
Мова творів українська
Членство Національна спілка письменників України і Наукове товариство імені Шевченка
У шлюбі з Сеник Володимира Володимирівна

Дружина — біологиня та націоналістична підпільниця Юнацтва ОУН Володимира Сеник (до шлюбу Кобрин).

Творчість ред.

Наукова ред.

Зосередження уваги на національній сутності мистецтва українського слова. Інтерпретація тексту з метою виявлення національної ідентичності літератури, конфліктної сутності доби «розстріляного відродження» — духовного опору тоталітарному режимові, захист «вільної музи» в екстремальних умовах політичного чи іншого характеру.

За спроби об'єктивного висвітлення історії української літератури XX століття та літературного процесу 1960—1970-х років був переслідуваний. Досліджував історію та теорію української літератури XX століття, зокрема прозу доби «розстріляного відродження», творчість І. Франка. Численні літературно-критичні статті присвячені літературному процесові 1960—1990-х років XX століття, поетиці роману, діячам «Руської Трійці», публіцистичні статті з громадсько-політичного життя, культури.

Художня ред.

У психологічному аналізі (що виходить із засади антропоцентризму літератури) виявити глибинні внутрішні процеси в людській душі, що «назовні» виявляються в голосі, жесті, міміці обличчя, у «спалаху» очей, інтонації і тембру голосу, в одязі, пейзажі і т. д.) і приховані, невидимі, що виринають у поведінці, яку «важко пояснити». І ще — «закодована проза», яку читач, при активній співпраці з автором, мав би прочитати й «розшифрувати» образ-символ, притчову ситуацію з явною чи прихованою біблійною генетикою й т. ін. Нарешті — «код» готичної новели з глибинним психологічним та філософським проникненням у трансцендентну сутність людини.

Персонажі художніх творів виявляють характер у складних екстремальних умовах, розкриваючись як неповторні особистості. Сюжетно-психологічна напруга, притчовий характер оповіді, овіяної емоційним, подекуди романтичним флером, філософічність виявляють стильову особливість новел, повістей та романів, пройнятих пошуками істини буття.

Твори ред.

Збірки новел та повістей ред.

  • «На червоному полі». — Львів, 1998; «Трамонтана», Львів, 2003;
  • «У просторі розп'яття». Новели-листи, притчі, готика. — Львів: «Українські технології», 2008. — 185 с.
  • «Палаюча троянда». Новели і повісті. — Львів, Українські технології, 2015. — 143 с. У 2016 році книжка відзначена премією Фундації Українського Вільного Університету (США).
  • «Трамонтана». — Львів: «Українські технології», 2003. — 222 с.
  • Таємниця. Новели, повість. — Львів, Сполом, 2017. — 99 с.
  • Перехресний вогонь. Новели і повість. — Львів, Сполом, 2018. — 111 с.
  • Новели. — Львів, Сполом, 2019.138 с.
  • Новелістичні історії. — Львів, Сполом, 2019. 77 с.
  • Контрвстні кольори. Новели і повість. — Львів, Сполом, 2020.

Романи ред.

  • «Ізийди, Сатано!», Львів-Париж-Цвікау, 2000. За цей роман удостоєний міжнародної літературної премії імені Богдана Нестора Лепкого.
  • Розкопати Помпеї: есей. — Львів, 2002.
  • De rebus publicis. (Публіцистика й есеїстка). — Львів, 2006.
  • Парабола: роман. — Львів: «Українські технології», 2005. — 168 с.
  • Сьома брама: роман. — Ужгород: «Ґражда», 2007. — 202 с.
  • Райський світ. Фантастичний роман. — Львів, Сполом, 2017. — 166 с.
  • Озонна блискавиця: фантастичний роман. (Друга частина трилогії «Дорога до вічного миру»). — Львів, Сполом, 2018. — 99 с. — ISBN 978-966-919-367-4.

Поезії ред.

  • Таїна. Лірика. — Ужгород: «Ґражда», 2009. — 158 с.
  • Тремтлива далечінь. — Ужгород: «Ґражда», 2010. — 115 с.
  • Містерійні видива. — Львів: Українські технології, 2013. — 87 с.
  • Розкрилля. — Львів, Українські технології. — 2014. — 131 с.
  • Vita aeterna. Життя вічне. — Львів, Сполом, 2017. — 91 с.
  • Осені покоси. Поезії. — Львів, Сполом, 2018. — 79 с.

Наукові дослідження ред.

  • Роман А. Головка «Мати». — К., 1963;
  • Микола Хвильовий і його роман «Вальдшнепи».- Львів, 1994;
  • Климентій Шептицький — слуга Божий. — Львів, 1997 (у співавторстві);
  • Роман опору. Український роман 20-х років: проблема національної ідентичності. — Львів, 2002.
  • Студії ліричної драми Івана Франка «Зів'яле листя». — Львів: Видав. Центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. — 167 с.
  • Доба розстріляного відродження. Роман опору. Національна ідентичність. Література в час тоталітаризму. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2016. — 416 с. (Інститут літературознавчих студій).
  • Національна ідея: від «Руської трійці» до вісниківства: монографія / Любомир Тадейович Сеник; відп. ред. П. В. Шкраб'юк; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, Ін-т літературознав. студій ЛНУ ім. І. Франка. — Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2018. — 215 с. — ISBN 978-617-10-0469-6.
  • Слово і чин. Літературна критика. Публіцистика. Есеїстика. — Львів, ЛНУ імені І. Франка, 2020.

Бібліографія ред.

  • Дмитренко М. За таїною — таїна // Слово Просвіти, 2010. — Ч. 2. — 14 січня.
  • Дячишин Б. Новий світ: візщії нашого сучасника. До 90-річчя Любомира Тадейовича Сеника // Буковинський журнал. — 2020. — ч. 2—3. — С. 258—265.
  • Залізняк Б. Парабола Любомира Сеника // За вільну Україну плюс, 2007. — № 40. — 11 жовтня.
  • Зимомря М. Зболений світ варто лікувати передусім словом… // Вільне слово, 2010. — Ч. 2. — 14—20 січня.
  • Зимомря М. Сім спустів у серці, або слово про Любомира Сеника // Сеник Любомир Тадейович. Ізійди, сатано! — Париж-Львів-Цвікау, 2000. — С. 235—239.
  • Іванишин П. Екзистенція нації в романі опору: націоцентричний підхід // Слово і час. — 2005. — № 8. — С. 75—80.
  • Криса Б. Любомир Сеник — літературознавець і письменник // Сеник Любомир Тадейович. Розкопати Помпеї. —Львів, 2002. — С. 22—29.
  • Медведик П. Літературно-мистецька та наукова Зборівщина. Словник біографій визначних учених. — Тернопіль, 1998.
  • Моторнюк І. Грані психологічної прози // Парадигма. Вип. 2. — Львів. — 2004. — С. 29—35.
  • Пастух Б. Український роман опору в часі і поза часом // Дзвін. — 2004. — № 8. — С. 150—154.
  • Салига Т. Не «спати на волі» // Літературна Україна. — № 35. — 2006. — 14 вересня.
  • Свередюк У. Ноосфера Любомира Сеника. З нагоди 90-ліття
  • Симчич М. Фенікс «розстріляного відродження» // Українське слово. — № 47 (3142). — 2003.
  • Шкраб'юк П. Любомир Сеник у трьох дзеркалах // За вільну Україну. — № 46-47. — 2000. — 23 червня.
  • Шкрабюк П. Любомир Сеник у трьох дзеркалах // За вільну Україну. — № 46-47. — 2000. — 23 червня.
  • Шкраб'юк П. Таїна Любомира Сеника // Сеник Любомир Тадейович. Таїна. Поезії. — Ужгород: Ґражда, 2009. — С. 3—8.
  • Шкраб'юк П. Таїна Любомира Сеника та його творча молодість у 90 літ // За вільну Україну плюс. — 2020. — 25 червня. — № 22. — С. 3.
  • Яремчук-Роздольська І. Тоталітаризм у романному форматі // Парадигма. Вип. 2. — Львів. — 2004. — С. 20—28.
  • Яремчук І. Наближення до Миколи Хвильового: крок «Трамонтани» // Дзвін. — 2005. — № 11. — С. 131—133.

Примітки ред.

  1. а б в г д Czech National Authority Database
  2. Помер Любомир Сеник. tvoemisto.tv. Твоє місто. 17 квітня 2021. Процитовано 17 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Джерела ред.