Сендзівуй Анджей Остроруг
Сендзівуй Анджей Остроруг гербу Наленч (пол. Sędziwój Andrzej Ostroróg; бл. 1568 — 1624) — державний діяч і один з лідерів лютеран Великопольщі часів Речі Посполитої.
| Сендзівуй Анджей Остроруг | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Sędziwój Andrzej Ostroróg |
| Народився | бл. 1568 |
| Помер | 1624 |
| Громадянство | Річ Посполита |
| Національність | поляк |
| Місце проживання | Польща |
| Діяльність | політик |
| Посада | каштелян мендзижецький |
| Конфесія | лютеранство |
| Рід | Остророги |
| Батько | Вацлав Остророг |
| Мати | Катерина Лещинська |
| У шлюбі з |
Зофія Фірлей Катаржина Бучацька-Творовська |
| Діти | 1 донька |
 | |
Життєпис ред.
Походив з польського магнатського роду Остророгів (Остроругів). Онук Якуба Остроруга. Єдиний син Вацлава Остророга та Катерини (доньки бжесць-куявського воєводи Рафала Лещинського). Народився близько 1568 року. 1574 року після смерті батька опинився під опікою вуйка Анджея Лещинського.
Після здобуття домашньо освіти 1589 року вступив до Страсбурзького університету. Того ж року відправив кошти для відбудови лютеранської кірхи в Остророзі та надав кошти на братську школу в Кольмінках.
1594 року оженився з представницею магнатського роду Фірлеїв. Невдовзі ставодним з лідерів лютеран у Великопольщі. 1595 року виступив як свідок угоди між кальвіністами на чолі із Симоном Богомилом Турновським й лютеранами під орудою Еразма Глішнера. Того ж року був депутатом Торунського синоду, де розглядалися питання об'єднання кальвіністів та лютеран Польщі. У 1599 році був депутатом на Віленський з'їзд протестантів й православних Речі Посполитої.
1604 року увійшов до комісії, що розслідувала суперчку між містом Всхова і тамтешнім священником. У 1609—1613 роках брав участивну участь у сеймиках Великої Польщі. У цей час активно захищав лютеранськігромади, зокрема в Познані, від тиску католиків. 1611 року призначено очільником кальвіністського синоду в Любліні. Виступав за спільні дії з тринітаріями. Того ж року увійшов до комісії щодо перемовин з Бранденбургом з приводу суперечностей у прикордонні.
У 1613, 1615, 1618, 1620 роках його обирали послом на вальний сейм. 1616 року отримав Всховське староство (до 1621 року). На цей момент став удівцем; тому близько 1617 року зміг пошлюбити Катажину з Бучацьких — удову Анджея Потоцького.
1622 року отримав посаду мендзижецького каштеляна. Перебував на цій посаді до самої смерті, що настала між 16 липня та 27 жовтня 1624 року.
Родина ред.
Перша дружина — Зофія, донька краківського воєводи Яна Фірлея. Діти:
- Барбара (пом. 1639), дружина тлумацького старости Яна Потоцького, потім — посла до сеймів Миколая Модлішевського.
Друга дружина — Катажина, донька барського старости Миколая Бучацького-Творовського; дітей не було.
Джерела ред.
- Antoni Gąsiorowski, Jerzy Topolski [red.]: Wielkopolski Słownik Biograficzny. — Warszawa-Poznań : Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1981. — ISBN 83-01-02722-3. (пол.)
- Dworzaczkowa J. Ostroróg Sędziwój h. Nałęcz (ok. 1568—1624) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV. — S. 523—524. (пол.)