Семенюк Олексій Миколайович
Олексій Миколайович Семенюк (9.03.1985—5.03.2022) — молодший сержант 57 ОМПБр[1] Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що героїчно загинув під час російського вторгнення в Україну.
| Олексій Семенюк Олексій Миколайович Семенюк | ||
|---|---|---|
 Молодший сержант | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
9 березня 1985 Черкаси | |
| Смерть |
5 березня 2022 (36 років) загинув у бою поблизу м. Сєвєродонецьк, Донецька область | |
| Поховання | Черкаси | |
| Національність | українець | |
| Alma Mater | Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького | |
| Псевдо | «Нацик», «Терміт» | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Формування | 57 ОМПБр | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис ред.
Випускник ННІ міжнародних відносин, історії й філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького за спеціальністю «Історія».[2]
Працював у штабі «Самооборони Майдану» в Черкаській області. З 2014 року пішов добровольцем воювати на Схід України, воював у складі батальйону «Айдар» на території Донецької та Луганських областей — брав участь у звільненні Слов'янська, в обороні Вуглегірська, інших гарячих точках. З 2015 року побував в Авдіївці, Пісках, Генічеську. В 2019 році у Львові брав участь у навчаннях з британськими військовими по обміну досвідом.
Під час російського вторгнення в Україну був оператором розрахунку ППРК «Стугна-П» взводу протитанкових керованих ракет протитанкового артилерійського дивізіону окремої мотопіхотної бригади. 5 березня 2022 його підрозділу вранці вдалося розбити ворожу колону з технікою. Під час подальшого переміщення, поблизу міста Сєвєродонецьк Луганської області, потрапили під ворожий кулеметний обстріл. Близько восьмої ранку Олексій разом з побратимом отримали поранення не сумісні з життям.[3]
Поховано в м. Черкаси. Залишилися дружина, донька та син.[4].
Нагороди ред.
- орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі .[5]
- Ювілейна відзнака «Холодний Яр» (2017)[6].
Примітки ред.
- ↑ Список українських військових з південного напрямку
- ↑ Випускника ЧНУ посмертно нагородили орденом «За мужність». ЧНУ ім. Б. Хмельницького. 26 квітня 2022. Процитовано 26 квітня 2022.
- ↑ Черкаси втратили історика, після якого лишилася в університеті гарна колекція. Прочерк. 30 березня 2022. Процитовано 26 квітня 2022.
Загинув воїн із Черкас - ↑ У Черкасах попрощались із загиблим військовим. Суспільне. 16 березня 2022. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
- ↑ Указ Президента України від 21 квітня 2022 року № 268/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Як у Черкасах вшановували українських добровольців (фото). Рідна Черкащина. 14 березня 2017. Процитовано 26 квітня 2022.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |