Семантизація
Семантиза́ція — поява нових семем у структурі лексеми або сем у структурі семеми внаслідок семантичного розвитку[1].
Інакше кажучи, семантизація — це набуття словом нового значення. Процесу семантизації зазнали всі без винятку багатозначні слова, наприклад, в українській мові: вода, земля, тиск тощо. Зворотний семантизації процес прийнято кваліфікувати як десемантизація.
Приклад ред.
Нове значення лексеми розвивається на основі її первинного (прямого) значення. Скажімо, первинним значенням лексеми порох є «дрібні тверді частинки, які зависають у повітрі або осідають на поверхні чого-небудь; пил, курява»[2]. На основі цього прямого значення в процесі відносно первинної номінації згодом формується нове: «вибухова речовина, яку застосовують для стрільби з вогнепальної зброї та для виготовлення снарядів і патронів» (Там само). Вибухову речовину стали називати порохом тому, що вона схожа на пил, тобто на основі подібності.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Бондар О. І. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія: навч. посіб. / Бондар О. І., Карпенко Ю. О., Микитин-Дружинець М. Л. — К.: Академія, 2006. — 368 с.
- ↑ Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. — К. ; Ірпінь : Перун, 2003. — 1440 с.
|
Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |