Сейшельська креольська мова
Сейшельська креольська мова (фр. créole seychellois, англ. Seychellois Creole) або Сеселва (сейш. Seselwa) — один з діалектів маврикійсько-сейшельського наріччя маскаренської креольської мови. Є однією з офіційних мов Сейшельських Островів (поряд з англійською та французькою) і основною мовою спілкування сейшельців.
| Сейшельська креольська мова | |
|---|---|
| Kreol / Seselwa | |
| Поширена в | Сейшельські Острови |
| Носії | 73 000 осіб (1998) |
| Писемність | латинське письмо |
| Класифікація |
Контактні мови на французькій основі
|
| Офіційний статус | |
| Офіційна | Сейшельські Острови |
| Регулює | Lenstiti Kreol |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | crs |
Опис ред.
Відразу після отримання незалежності однією з цілей уряду Сейшельських Островів була кодифікація та розвиток Сейшельської мови, створення для неї власної орфографії та написання граматики. Для цього був створений Креольський інститут (Lenstiti Kreol).
| + Порівняння на французькій і сейшельській | Фраза | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Сейшельська | Nou | tou | bezwen | travay | ansanm | pou | kree | nou | lavenir | ||
| Французька вимова (МФА) | / Nuz / | / a.vɔ / | / tus / | / bə.zwɛ / | / də / | / tra.va.je / | / ɑ.sɑbl / | / pur / | / kre.e / | / nɔtr / | / av.nir / |
| Французька | Nous | avons | tous | besoin | de | travailler | ensemble | pour | créer | notre | avenir |
| Переклад | Ми | маємо | все | необхідність | (чого?) | Роботи | разом | для | створення | нашого | майбутнього |
У сейшельській креольській визначений артикль, утворений від фр. le, la і les, розвинувся у постійний префікс наступного за ним слова. Так майбутнє буде lavenir(з фр. avenir). Аналогічно у множині, les Îles Éloignées Seychelles(Зовнішні Сейшельські острови) стали Zil Elwanyen Sesel в сейшельській, де Zil вийшло з «les Îles» [le " 'z'il].
Орфографія ред.
В сейшельській мові використовується 21 латинська буква: A B D E F G I K L M N O P R S T U V W Y Z
Літери C, H, J, Q та X ніколи не використовуються в сейшельській креольській. Буква «U» використовується тільки в поєднанні з «O»:tou[tu],nou[nu],poul[pul].
Зразки текстів ред.
Порівняння з родинними креольськими мовами на сусідніх островах:
| Французька | Маврикійська креольська мова |
Родрігеська креольська мова |
Сейшельська креольська мова |
Реюньйонська креольська мова |
Переклад |
|---|---|---|---|---|---|
| Peuples créoles du monde entier, donnons-nous la main. | Tou dimoune ki koz langaz kreol anou mars ansam. | Tou kreol lor la ter, anou marye pyke. | Tou pep Kreol dan lemonn, annou atrap lanmen. | Anou pèp kréol dan lo Monn antyé anon mèt ansanm. | Усі креоли світу, беріться за руки («об'єднуйтеся»). |
| Nous sommes créoles, et donc nous parlons créole. | Nou finn ne kreol, alor nou noz kreol. | Nou kreol, nou koz nou lang. | Nou Kreol, alor nou koz Kreol. | Nou lé kréol, nou koz kréol. | Ми - креоли і тому ми говоримо по-креольськи. |
| Le créole est la puissante langue de notre patrie car il est parlé par tout le monde. | Langaz kreol pli gran patrimwann nou pei parski tou dimounn koz li. | Kreol li enn gran lang kot nou parski tou dimoune kose li. | Kreol i lalang pli pwisan nou patri akoz tou dimoun i koz li. | Lo kréol lé la lang lo pli gabyé nout nasyon parské tout domoun i koz ali. | Креоль - наймогутніша мова нашої батьківщини, бо на ній говорить весь світ. |
Рахунок до 10:
- 1: Enn
- 2: De
- 3: Trwa
- 4: Kat
- 5: Senk
- 6: Sis
- 7: Set
- 8: Ywit
- 9: Nef
- 10: Dis
Молитва Отче наш:
- Ou, nou papa ki dan lesyel,
- Fer ou ganny rekonnet konman Bondye.
- Ki ou renny i arive.
- Ki ou lavolonte i ganny realize
- Lo later parey i ete dan lesyel
- Donn nou sak zour nou dipen ki nou bezwen.
- Pardonn nou pour bann lofans
- Ki noun fer anver ou,
- Parey nou pardonn sa ki n ofans nou.
- Pa les tantasyon domin nou,
- Me tir nou dan lemal.
Див. також ред.
Примітки ред.
Література ред.
- Corne, Chris. Seychelles Creole grammar: elements for Indian Ocean Proto-Creole reconstruction. - Tübingen: TBL-Verlag Gunter Narr, 1977. ISBN 3-87808-091-3
- Gouvernement Des Seychelles. Le système d'éducation aux Seychelles, Ministère de l'éducation et de l'Information de la république des Seychelles, janvier 1982.
- Hachette Multimédias. «Seychelles» dans Le dossier multimédia. Paris, 1997-1998,
- Hoareau, M.-R. «Le créole seselwa dans tous ses états» dans Études créoles, Paris, vol. XXVIII, no 2, Éditions de l'Harmattan, p. 67-89.
- Livi, Giovanni. «L'utilisation du créole (seselwa) dans l'enseignement, un défi culturel» dans Le Courrier, no 119, Bruxelles, janvier-février 1990, p. 60-62.
- Perreau, Joëlle. «Enseignement et apprentissage du français en milieu créolophone aux Seychelles» dans Appropriation du français et pédagogie convergente dans l'océan Indien, Paris, Éditions des archives contemporaines, 2007, p.97-109.
Посилання ред.
- Seychelles Creole Vocabulary List (from the World Loanword Database)
- 21st Creole festival, October 2006
- Les Seychelles: Données démolinguistiques [Архівовано 27 квітня 2002 у Wayback Machine.] (фр.)
- Védrine, Emmanuel W. «~ kapeskreyol / vedrine / fraz.php 20 Fraz kreyòl potomitan [Архівовано 24 січня 2012 у Wayback Machine.]» dans Creole Project inc., Dorchester (Massachusetts),