Свиштов

Свиштов; Свищов
Герб Свиштова	прапор
	Соборна церква Святої Трійці (1867) спроектована Колю ФічетомСоборна церква Святої Трійці (1867) спроектована Колю Фічетом
	Основні дані
	43°37′00″ пн. ш. 25°21′00″ сх. д. / 43.61667° пн. ш. 25.35000° сх. д.Координати: 43°37′00″ пн. ш. 25°21′00″ сх. д. / 43.61667° пн. ш. 25.35000° сх. д.
Країна	Болгарія
Регіон	Північно-східний регіон Болгарії ; Область:; Великотирновська область ; Община: ; Свиштов
Столиця для	Громада Свіштов (община Болгарії)
Площа	110 км²
Населення	36 951
Висота НРМ	18-239 м
Водойма	Дунай
Міста-побратими	Барселуш, Дембиця, Велес, Кременчук, Лудза (31 травня 2011), Лудзенський край[d] (31 травня 2011), Глухів, Грубешів
Телефонний код	(+359) 0631
Часовий пояс	+2
Номери автомобілів	ВТ
Код LAU (NUTS)	BG65766
GeoNames	726534
OSM	↑1930878 ·R (Громада Свіштов)
Поштові індекси	5250
	Міська влада
Адреса	вул. "Цанко Церковські" 2;
Вебсайт	svishtov.bg
	Мапа
	Свиштов у Вікісховищі

Свиштов (болг. Свищов) — місто в Болгарії, адміністративний центр общини Свиштов. Знаходиться у Великотирновській області. Населення становить 36 951 чоловік.^[1]

Назва ред.

Чинна назва Свиштов пов'язана з ім'ям Sistova, воно було названо так під час Австро-турецької війни. 5 серпня 1791 р. і змінено з турецької назви міста Zigit.

Місто було відоме як Ziştovi під час османського панування, а румунською назва була: Şiştova.

Є версія, що назва міста походить від староболгарського Свѣщний (Свящний/Свещний), так в минулому називався пристрій на зразок вогню (свічки), який вказував дорогу кораблям по річці.

Географія ред.

Свиштов розташований у Північно-східній частині Болгарії, на березі річки Дунай. Це найпівденніша точка Великотирновської області. Відстань від столиці Софії 237 км, 85 км від обласного центру Велико-Тирново, 80 км від міста Плевена і 90 км від міста Русе.

На протилежному узбережжі розташоване румунське місто Зімніч, з яким Свиштов пов'язує щоденний пором (у 2009 р. квиток в один кінець коштував 5 левів).

Найвища точка над рівнем моря у місті «Бунар Болар» — 239 м.

Історія ред.

Через особливості географічного положення міста (найпівденніша точка Дунаю) тут 48 році. до н. е. встановився Восьмий Августовський легіон, перейменований пізніше Веспасіаном у Перший італійський легіон (найдовіреніший легіон імператора). В околицях сьогоднішнього Свіштова в римські часи існувало селище Нове (лат. Novae) площею 44 га, засноване Decretum Terris імператора Веспасіана.

Слідом за смертю Аттіли 453 р. гуни відступили в Азію і готи стали знову головною силою на Балканському півострові. Слідом за захопленням Белграда (Singidunum) 471 р. і походами в Македонію та Грецію, Теодоріх Великий вибрав Нове (теперішній Свиштов) головним містом і своєрідною столицею остроготів, причому вони заселилися там 483 р. до н. е. Після того, як вони перебували по цих землях на деякий час, Теодоріх Великий переслав свою діяльність і інтереси до експансії Апеннінського півострова, яке здійснюється на 10 років пізніше.

Під час царювання царя Івана Шишмана фортеця згадується під ім'ям Зібестова і являлась обласним центром.

Місто звільнене російською армією після Батинської битви 26 серпня 1810 під час російсько-турецької війни 1806—1812. Румунське місто Александрія заснований біженцями після Російсько-турецької війни 1828-29.

15 червня 1877 основні сили російської армії форсували і перейшли Дунай близько Свиштова. Звідси почався шлях до свободи Болгарії, причому Свіштов став першим звільненим болгарським містом. У Свиштові ще під час турецького рабства на пожертвування у 1856 році було побудоване перше читалиште в Болгарії — «Еленка и Кирилл Д. Аврамови». Тут Г. С. Раковський заснував Таємне товариство 1853 р., а статут організації передбачав трибарвне майбутнє прапору Болгарії — білий, зелений і червоний колір.

Населення ред.

Наведена нижче таблиця показує зміну населення міста Свиштов у період з 1887 року по 2009 рік:^[2]^[3]

Свиштов
Рік	1887	1910	1934	1946	1956	1965	1975	1985	1992	2001	2005	2007	2009
Населення	12 481	13 101	12 082	13 093	18 448	21 539	29 430	30 550	30 404	30 591	33 782	34 488	35 923
Джерело: Національний інститут статистики^[2], «Citypopulation.de», «Pop-stat.mashke.org» та Інститут географії при БАН^[3]

Релігія ред.

Більшість населення міста сповідує православ'я. Менша частина жителів відносять себе до римо-католиків, в основному за рахунок міграції з деяких сусідніх сіл, які є повністю католицькі (с. Ореш), або частково (місто Белене, село Драгомирово).

Політична ситуація ред.

Кмет (мер) общини Свиштов — Станислав Петров Благов (коаліція в складі 4 партій: Болгарський землеробський народний союз (БЗНС), Союз вільної демократії (СВД), Союз демократичних сил (СДС), ліберальна ініціатива «За демократичний європейський розвиток» (ЛІДЕР) за результатами виборів знаходиться в управлінні общини.

Економіка ред.

Вид на порт Свиштов

Порт. Розвинена хімічна, електроенергетична, будівельна, консервна промисловості. Вирощування зернових та технічних культур.

У 2009 році економічна криза змусила хімічний завод «Свилоза» закрити свої основні виробництва целюлози. Мала частка жителів міста працюють в Зімнічі на заводі для виробництва біодизельного палива. Студенти сприяли розвитку сфери послуг^[4].

Відкрито супермаркт «Пени маркет»;
Було відкрито у місті супермаркт Білла.

Державні установи ред.

Академія Економіки (Свиштов)^[5]
Коледж економіки і управління^[6] від академії економіки «Ценов»
Комерційна школа «Димитар Хадживасилева»^[7]

Визначні пам'ятки ред.

Годинна башта

Одні з найкрасивіших місць в околицях міста Свиштов — унікальні гірські долини (1-2 км від міста) на яких розташований Свиштовський монастир, місцевість «Паметниците» на березі Дунаю і парк навколо старої фортеці у самому центрі міста.

Частиною сотні національних найкращих туристичних об'єктів є:

Будинок-музей «Алеко Константинова» (відкритий для відвідувачів з 8-12 год. та з 13-17 год.)
Археологічні та архітектурні пам'ятки античності і епохи Відродження — Свищов у минулому називався «Кючук Париж» (Малий Париж).
Перший Болгарський театр «Еленка и Кирил Д. Аврамови».
Перший болгарський хор «Янко Мустаков»
Перша в Болгарії світська школа.
Часовникова кула (1763);
Церкви:
- «Свети Димитър» (16 ст.);
- «Свята Трійця» (1867 Н. Фічев, 1886 м. Канів);
- «Святих Първоапостоли Петър і Павел» (1644);
- «Святих Кирила і Мефодія» (1873 м. Канів) та ін.;
- «Святого Преображення»;
- «Святого Пророк Ілая»;
- «Святого Вознесіння»;
- зруйнована церква «Св. Св. Кирил и Методий»;
- зруйнована церква «Св. Архангела»;
- каплиця «Св. Пророк Ілая».

Театри ред.

Перший болгарський театр Еленка і Кирила Д. Аврамових є невеликим, але дуже красивим. Вистави там ставили багато поколінь свищовлян і гості міста. Місцева аматорська трупа є однією з найвідоміших в Болгарії.

Музеї ред.

Виставка, присвячена проходу Дунаю російських військ у звільненні Болгарії від османського панування
Етнографічна виставка
Археологічна виставка
Міського життя та культури
Будинок-музей «Алеко Константинов»

Відомі особистості ред.

Цветан Радославов — автор гімну сучасної Болгарії «Горда Стара планина».
Александр Божинов^[8] (1878—1968) — болгарський художник
Димитар Ґешов (1860—1922) — болгарський військовик, генерал піхоти.
Алеко Константинов^[9] (1863—1897) — письменник і національний лідер.
Константин Станчов (1870 — ?)) — болгарський офіцер
Драґан Цанков^[10] (1828—1911) — міністр, політик
Іван Шишманов (1862—1928) — літературний критик, активіст і етнограф
Пантелей Кісельов^[11] (1863—1927) — генеральний, герой війни, визволитель Південної Добруджі
Димитар Дечев (1877—1958) — болгарський вчений, класик-філолог, історик і епіграф

Міжнародні відносини ред.

Свищов є містом-побратимом, або партнером з:^[12]^[13]

Міста-побратими ред.

Країна	Місто	Герб міста
Румунія	Александрія, Телеорман	,
Чорногорія	Бієло-Полє
Північна Македонія	Велес (від 2003)
Україна	Глухів (від 1996)
Румунія	Зімніч, Телеорман (від 1998)
Франція	Кавайон
Сербія	Прієполе
Китай	Тайджоу (від 2002)
Італія	Фридженто(від 2009)
Україна	Кременчук (від 2009)