Світозар Гурбан-Ваянський

Світозар Гурбан-Ваянський (*Svetozár Hurban-Vajanský, *16 січня 1847(18470116), Глбоке —†17 серпня 1916) — словацький поет, прозаїк, літературний критик, публіцист, політик.

Світозар Гурбан-Ваянський
Псевдо	Svetozár Vajanský
Народився	16 січня 1847(1847-01-16)[…] Глбоке, Сениця, Трнавський край, Словаччина
Помер	17 серпня 1916(1916-08-17)[…] (69 років) Мартін, Жилінський край
Поховання	Народний цвинтар у Мартініd
Країна	Австро-Угорщина
Національність	словак
Діяльність	письменник, літературний критик, політик, журналіст, поет, адвокат, правник
Знання мов	словацька
Посада	головний редактор
Партія	Словацька національна партія
Батько	Йозеф Милослав Гурбан
Мати	Ганна Юркович
Родичі	Самуель Юрковичd, Душан Юркович і Daniel Slobodad
У шлюбі з	Іда Добровицкова
Діти	Vladimír Ladislav Hurband
IMDb	ID 12666481
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився в містечку Глбоке 1847 року. Син громадського діяча та священика Йозефа Милослава Гурбана, що працював разом з Людовитом Штуром. Навчався в рідному місті, потім у Модрі, закінчив середнє навчання 1858 року — Цешин. Після цього продовжив навчання в м. Обершютцен (Австрія), з 1863 до 1866 року навчався в м. Стендаль (Пруссія), з 1866 до 1867-го — Банська Бистриця.

Протягом 1867–1871 років навчався на правника спочатку в Пресбурзі (сучасна Братислава), а потім у Будапешті. Після цього працював у юридичних конторах Трнави, Будапешта, Пресбурга та Відня. Зрештою відкрив власну контору в містечку Скалиця. У 1875 році оженився. Щоб поліпшити фінансовий стан, працював у багатьох містах австрійської імперії. З 1878 року намагався обійняти посаду професора права в Російській імперії та Болгарському князівстві, проте марно.

У 1878 році його призвали до війська, в його лавах Гурбан брав участь в Австро-Угорській окупації Боснії та Герцеговини. З 1870-х років він брав активну участь як політичний діяч Словацької національної партії. З 1878 року став працювати в газеті «Народні новини» в м. Мартін. За свої статті проти мадяризації Словаччини Гурбана неодноразово заарештовувано. Згодом стає поміркованішим. З 1906 року його призначено за головного редактора «Народних новин». З 1890 року був власником та редактором журналу «Словацький погляд». Помер у Мартіні 1916 року.

Творчість

Гурбана-Ваянського вважають за одного з реформаторів словацької поезії, впровадивши в неї нові принципи віршування, нові види строфіки й римування.

Основний зміст його лірики (збірки «Татри й море», 1879 рік; «З-під ярма», 1884 рік) становить любов до батьківщини й народу, біль і тривога за їхню долю, що він висловив без романтичної пишномовності й риторичності, як природний стан чуйної душі. Він робить темою поезії і сам творчий акт, коли творено поезію, народжується поетичний образ (збірка «Вірші», 1890 рік).

У прозі Гурбан-Ваянський узяв на себе задачу опанувати майже всі можливі жанри й охопити чи не всі пласти сучасної дійсності в її суспільно-політичних і життєвих, емоційних та інтелектуальних, соціально-ідеологічних і сімейно-побутових вимірах. Головною для нього стала сфера вищого в соціальному сенсі, привілейованого й освіченого середовища. Найхарактернішими жанрами в його творчості були соціально-психологічна повість («Лілія», 1880 рік; «Летючі тіні», 1883 рік) і роман («Суха гілка», 1884 рік; «Корінь і пагони», 1896 рік; «Котлін», 1901 рік). Усі вони насичені національно-патріотичною та моральною проблематикою.

Джерела

• Dejiny slovenskej literatúry, Brat., 1960.
• Renée Perreal e Joseph A. Mikuš, La Slovaquie: une nation au cœur de l'Europe, Lausanne 1992, pp. 128–130

Посилання

• Ваянський Светозар // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 244. — ISBN 966-692-578-8.
• Ваянський // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.