Свіслоч (Могильовська область)

Могильовська область

Свіслоч (біл. тарашк. Сьвіслач) - агромістечко в Осиповицькому районі Могильовської області, в місці злиття річки Свіслоч та Березини. Адміністративний центр Свіслоцької сільської ради. Населення 852 чол. (1999). Розташований за 25 км на північний схід від Асиповичів, за 7 км від залізничної станції Ялізово ; на перетині доріг Осиповичі - Кличев і Гродзянка - Сичкова. Річковий причал.

Свіслоч
біл. Свіслач

Транслітерація назви Śvislač
Основні дані
53°26′14″ пн. ш. 28°58′14″ сх. д. / 53.43722222224977259° пн. ш. 28.97055555558377904° сх. д. / 53.43722222224977259; 28.97055555558377904Координати: 53°26′14″ пн. ш. 28°58′14″ сх. д. / 53.43722222224977259° пн. ш. 28.97055555558377904° сх. д. / 53.43722222224977259; 28.97055555558377904
Країна Білорусь Білорусь
Статус з аграгарадок року
Населення 852 осіб
Часовий пояс час у Білорусі
Поштовий індекс 213714
Телефонний код +375-2235
Висота 148 м
Транспорт, відстані
До Мінська
 - фізична 106 км
Свіслоч. Карта розташування: Білорусь
Свіслоч
Свіслоч
Мапа

CMNS: Свіслоч у Вікісховищі

Історія ред.

 
Місто та замок, 1900 - 1912

На межі XI-XIII століть на місці теперішнього села існували поселення замкового типу, укріплені валами і ровами [1]. У XIV столітті Свіслоч стало центром князівства, а згодом і старості. У 1506 році місто знищили татари, а в 1535 році - московські загарбники [2].

У середині XVI століття Свіслоч перейшло у володіння Гарабурдів гербу Абданк. Біля міста був замок. Відповідно до адміністративно-територіальної реформи (1565—1566 рр.) місцевість увійшла до складу Мінського повіту Мінського воєводства. У 1648 р. Свіслач захопила козацький загін Г. Бута, у тринадцятирічній війні (1654-1667) у вересні 1654 р. - загін І. Золотаренка. У 1705 році місті був засновано у францисканський монастир .

У XVIII столітті місто належало гербу Завішів "Лебідь". Пізніше Незабитовському належав герб "Любич" . [3]

В результаті другого поділу Речі Посполитої (1793) Свіслоч увійшов до складу Російської імперії, де став центром Бобруйського повіту Мінської губернії. У 1812 році це був головний штаб генерала Домбровського. Станом на 1886 рік у місті було 46 дворів, 2 школи, адміністрація парафії, 2 церкви, церква, пошта та 40 магазинів.

У 1919 р. Свіслоч увійшов до Білоруської РСР, в 1924 р. став центром району (з 1931 р. - центром сільської ради) [4] .

Населення ред.

Інфраструктура ред.

У Свіслочі є середня і базова школа, дошкільний навчальний заклад, лікарня, будинок культури, бібліотека та пошта. Працює дитячий санаторій «Свіслоч».

Пам'ятки ред.

 
Церква Святого Миколая
 
Колишній костел
  • Свіслачське городище (рання залізна доба, ранній феодалізм, VI століття до н. е. - I століття до н. е., XI - XII ст.)
  • Колишній будинок сім'ї Яко (1911)

Втрачена спадщина ред.

  • Свіслацький замок (XII - XVII ст. )
  • Католицька церква та монастир францисканців
  • Синагога
  • Садиба
  • Церква

Примітки ред.

  1. Свіслач // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі : у 6 тамах / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), М. В. Біч, Б. І. Сачанка і інш.; мастак Э. Э. Жакевіч — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 1993—2003. — ISBN 5-85700-073-4. С. 264.
  2. ЭнцВКЛ, 2005.
  3. Żyskar Józefat. «Nasze kościoły: opis ilustrowany wszystkich kościołów i parafji znajdujących się na obszarach dawnej Polski i ziemiach przyległych». Warszawa-Peterburg. 1913
  4. .
  5. Свіслач // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі : у 6 тамах / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), М. В. Біч, Б. І. Сачанка і інш.; мастак Э. Э. Жакевіч — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 1993—2003. — ISBN 5-85700-073-4. С. 265.
  6. Spis ludności na terenach administrowanych przez Zarząd Cywilny Ziem Wschodnich (grudzień 1919) https://dziemiela.com/personal/documents/Spis_Ludnosci_1919.pdf

Література ред.