«Свідо́мо став на му́ку» — єдина збірка віршів Леоніда Тереховича. Книга була видана посмертно, у 1993 році.

«Свідомо став на муку»
Автор Леонід Терехович
Дизайн обкладинки М. О. Фірсенкова
Країна Україна
Мова українська
Жанр збірка поезій
Видавництво без видавництва
Видано 1993
Тираж 3000

Історія видання ред.

Передмову до збірки написав журналіст П. Повод. Вступну статтю «Нехай земля буде пухом!» написав упорядник Віталій Москаленко, редактор незалежної газети Чернігівщини «Громада»:

«До редакції «Громади» потрапили два шкільні зошити з поезіями Тереховича, датовані серединою 1990 і початком 1992 років. Всього 121 вірш. Це були вірші поета!

Не можна було допустити, щоб слово поета-мученика загубилось в темряві небуття. Почались пошуки спонсора, щоб видати бодай невеличку збірочку поезій Леоніда Тереховича...»

Збірку було видано на замовлення редакції газети «Громада». Спонсором видання виступила торгова компанія «Bomond», директор Воронін Г. П.

Тематика збірки ред.

Збірка складається із 32 поезій, написаних протягом 1990 —1992 років. Автобіографічні моменти, громадянські мотиви, страх самотності, передчування смерті.

Електронну версію збірки зробив А. С. Натаріус.

Зміст збірки ред.

  • Тут земля України
  • За сторіччя зросла на кістках, на сльозах
  • Слово на спомин
  • Генеалогічне
  • Я народився в сорок першім році
  • Перекотиполе
  • Про матір
  • Кольори світогляду
  • Прометей
  • Нічний візит
  • I У Д А
  • Читаю Тичину…
  • Комуністичний розпач
  • Олені Семененко
  • Побили багатих, зробили всіх бідними
  • М. Шпекторову
  • На забій
  • Чому життя, мов закручена вісімка
  • В чеканні грози
  • Ще немає снігу
  • Д I О Г Е Н
  • Аве, Марія!
  • Ода зношеним кальсонам
  • «Наш паровоз, вперед лети!..»
  • Зціпивши зуби, біль палючий свій
  • Ми про живих катів мовчим
  • За грибами
  • С. Реп'яху
  • Закоханий в безмежний білий світ
  • Скінчиться все в обшарпанім хліві
  • Коли помру — це буде скоро
  • Шануймося, люди, бо ми того варті
Шануймося, люди, бо ми того варті,
щоб душі зігріла повага незла,
щоб совість незрадно стояла на варті,
і щемна надія розраду несла.


Нам треба свідомо ставати на муку,
порвать по живому, щоб вийти з пітьми...
Лише б не забути святої науки —
в нелюдських умовах зостатись людьми.
31. 12. 1991 р.


Закоханий в безмежний білий світ,
я знаю, що у кожного він свій,
й ніхто на світі всі людські світи
в один-єдиний ще не міг звести...


Ще в серці немовляти ожива
велична неповторність світова,
щоб дух новий з роками долетів
до мислимих й немислимих світів!


Несе людина через все життя
своє — окреме — світосприйняття,
лише в кінці під покривалом літ
зникає світло,
і зникає світ...
01.08.1992 р.

Бібліографія ред.

  • Терехович Л. Н. Свідомо став на муку : Вибране / Л. Н. Терехович; упоряд.-ред. В. П. Москаленко. — Чернігів: [б.в.], 1993. — 31 с.

Посилання ред.