Свято-Миколаївський храм (Люботин)

м. Люботин, Харківська єпархія УПЦ МП

Церква Свято́го Микола́я — православна церква в місті Люботин, Харківська область.

Свято-Миколаївський храм
Свято-Миколаївський храм
49°55′05″ пн. ш. 35°56′55″ сх. д. / 49.918055555583329408° пн. ш. 35.94861111113888796° сх. д. / 49.918055555583329408; 35.94861111113888796Координати: 49°55′05″ пн. ш. 35°56′55″ сх. д. / 49.918055555583329408° пн. ш. 35.94861111113888796° сх. д. / 49.918055555583329408; 35.94861111113888796
Тип споруди церква
Розташування  УкраїнаЛюботин
Початок будівництва 1838
Кінець будівництва 1843
Належність УПЦ
Єпархія Харківська єпархія УПЦ МП
Адреса вул. Садова, 30а
Епонім Миколай Чудотворець
Присвячення Миколай Чудотворець
Свято-Миколаївський храм (Люботин). Карта розташування: Харківська область
Свято-Миколаївський храм (Люботин)
Свято-Миколаївський храм (Люботин) (Харківська область)
Мапа

Історія ред.

Перший храм був побудований у 1770 році. На 1801 рік було затверджено такий штат церкви: священик — 1, дяк — 1, паламар — 1[1]. В 1838 році на кошти В. Г. Масловича було розпочато будівництво кам'яної церкви. Яку було побудовано у 1843 році[2]. Після революції 1917 року Миколаївську церкву закрили, в її будівлі було розташовано сільськогосподарський склад[3]. Під час Другої світової війни виконувала роль військового опорного пункту німецьких військ. Під час боїв було пошкоджено пошкодженою дзвіницею[4] У 1995 році було розпочато реконструкцію храму[3].

Примітки ред.

  1. Історія міста Люботин.Частина III » Офіційний сайт міста Люботин. lubotin.kharkov.ua. Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 25 листопада 2019.
  2. Шукач | Свято-Николаевский храм в Люботине. Архитектурные сокровища Святополк-Мирских. www.shukach.com. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 25 листопада 2019.
  3. а б Свято-Николаевская церковь, Люботин. UA.IGotoWorld.com. Архів оригіналу за 24 січня 2017. Процитовано 25 листопада 2019.
  4. Церква святого Миколая 1843р. (Свято-Миколаївський храм). #FINDWAY - Всі туристичні місця України (uk-ua) . Процитовано 25 листопада 2019.

Посилання ред.