Сахарнов Святослав Володимирович

Святослав Володимирович Сахарнов (19232010[4]) — радянський дитячий письменник. Книги Сахарнова неодноразово перекладалися українською мовою.

Сахарнов Святослав Володимирович
Народився 12 березня 1923(1923-03-12)[1][2][3]
Бахмут, Бахмутський повіт
Помер 23 вересня 2010(2010-09-23)[1][2][3] (87 років)
Санкт-Петербург, Росія
Поховання Большеохтінський цвинтарd
Країна  СРСР
Діяльність письменник, дитячий письменник
Мова творів російська
Роки активності з 1954
Членство СП СРСР
Партія КПРС
Учасник німецько-радянська війна
Нагороди
орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни II ступеня медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» Медаль «У пам'ять 300-річчя Санкт-Петербурга» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За перемогу над Японією»
Сайт: sakharnov.ru

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Біографія ред.

Святослав Володимирович Сахарнов народився 12 березня 1923 року в Україні у місті Бахмут. Батьки Святослава померли рано, тому його виховувала старша сестра.

У 1940 році Сахарнов поступив в Ленінграді у Вище військово-морське училище імені М. В. Фрунзе. У 1941 році у складі курсантів першого курсу училища брав участь у боях на Ленінградському фронті. Був поранений. Восени 1941 року був евакуйований (пішки по «Дорозі життя» через замерзлу Ладогу). Військово-морське училище закінчив у Баку в 1944 році. Після закінчення училища воював на Чорному морі на мінному тральщику під Новоросійськом. У 1945 році у складі Тихоокеанського флоту брав участь у війні проти Японії. Брав участь у боях в корейських портах Расін і Сейсін.

Після закінчення війни Сахарнов продовжив службу на Далекому Сході на торпедних катерах штурманом і начальником штабу з'єднання.

С. В. Сахарнов був направлений на навчання в Морський інститут в Ленінграді, де захистив дисертацію і отримав вчений ступінь кандидата військово-морських наук.

Саме під час навчання в Ленінграді Сахарнов почав писати свої перші оповідання і казки. Велику роль у становленні Сахарнова як письменника зіграв дитячий письменник Віталій Біанкі, учнем якого став Сахарнов.

Друкуватися Сахарнов почав з 1954 року. Перша його книжка називалася «Морські казки».

Протягом п'ятнадцяти років С. В. Сахарнов був головним редактором журналу «Костёр».

С. В. Сахарнов брав участь в експедиції в Арктику, на Командорські і Курильські острови, на Кубу. В 1974 і 1977 роках він жив у заповідниках Танзанії та Індії.

В основному Сахарнов писав у своїх творах про море, про підводний світ, був автором енциклопедій і науково-популярних книг, присвячених мореплавству.

Сахарнов відомий як дитячий письменник, але також писав книги для дорослих: фантастичний роман «Кінь над містом», роман про війну на Тихому океані «Камікадзе» і книга «Син лейтенанта Шмідта», що є своєрідним романом-жартом на тему книг Ільфа і Петрова.

В останні роки життя письменник працював над незавершеним і не виданим у вигляді окремої книги твором «Капелюх імператора», окремі фрагменти якого друкувалися в журналах.

С. В. Сахарнов помер 23 вересня 2010 року[5] в Санкт-Петербурзі. Похований на Великоохтинському кладовищі.

Нагороди та визнання ред.

Примітки ред.

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
  3. а б ПроДетЛит — 2019.
  4. Lenta.ru: О высоком: В Петербурге похоронили детского писателя Святослава Сахарнова
  5. Умер Святослав Сахарнов. Архів оригіналу за 24 вересня 2010. Процитовано 30 березня 2018.

Бібліографія ред.

  • Вибране у 2-х т.. М: Дитяча література, 1987
  • Гак і Буртик в країні нероб. Л., 1959, 1964
  • Сонячний хлопчик. Л.,1961
  • Багато різних кораблів. Л., 1965
  • Одинадцять восьминогих. Л., 1965
  • Сонячний хлопчик. Л., 1966
  • Сонячний хлопчик. М., 1970
  • Острів водолазів. Л., 1972
  • Підводні пригоди. М., 1972
  • Восьминоги за склом. М., 1975
  • По морях навколо землі. М., 1972, 1976
  • Різнобарвне море. М.,1974
  • Білі кити. Л., 1978
  • Казки з дорожньої валізи. М.,1979
  • Слони на асфальті. М., 1979
  • Хто працює під водою. М., Малюк, 1982, 1987
  • Оповідання та казки. М., 1982
  • Бухта командора. М., 1983
  • Повісті та оповідання. М., 1983
  • Як відкривали землю. М., 1984
  • Танк на Ведмежому болоті. М., 1985
  • Вітраж. Л., 1986
  • Чому в кита великий рот. Л., 1987
  • У світі дельфіна і восьминога. М., 1987
  • Подорож на «Триглі». М., 1990
  • Кінь над містом. Л., 1990
  • Арій-камінь. М., 1991
  • Історія корабля. М.: 1990, 1992
  • Камікадзе. СПб., 1992
  • В гостях у крокодилів. М.: 2000
  • Син лейтенанта Шмідта., СПб.,2001
  • «Сатирична історія людства, або Капелюх імператора»

Посилання ред.