Сартаков Ігор Анатолійович

радянський футболіст

Ігор Анатолійович Сартаков (рос. Игорь Анатольевич Сартаков, нар. 2 січня 1965) — радянський та російський футболіст, що грав на позиції захисника та півзахисника. Відомий за виступами за барнаульське «Динамо», душанбинський «Памір» та алматинський «Кайрат». В Україні відомий за виступами у складі «Волині» та хмельницького «Поділля».

Ф
Ігор Сартаков
Особисті дані
Повне ім'я Сартаков Ігор Анатолійович
Народження 2 січня 1965(1965-01-02) (59 років)
  СРСР
Зріст 180 см
Вага 76 кг
Громадянство  СРСР
Позиція захисник, півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив виступи
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1983 СРСР «Динамо» (Барнаул) 13 (0)
1985-1988 СРСР «Динамо» (Барнаул) 88 (2)
1989 СРСР «Памір» (Душанбе) 26 (0)
1990-1991 СРСР «Кайрат» (Алма-Ата) 30 (0)
1992 Україна «Поділля» (Хмельницький) 19 (1)
1992–1993 Україна «Волинь» (Луцьк) 4 (0)
1993 Україна «Норд-АМ-Поділля» 3 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра ред.

Ігор Сартаков є вихованцем барнаульського «Динамо», і футбольну кар'єру розпочав у цьому клубі у 18-річному віці в 1983 році. Після річної перерви відновив виступи за клуб у 1985 році, і виступав за барнаульський клуб протягом чотирьох років. За цей час став одним із лідерів захисної ланки клубу, зігравши за 4 сезони 88 матчів за клуб із Алтаю.

На початку 1989 року Ігор Сартаков отримав запрошення від душанбинського «Паміру», який уперше вийшов до вищої ліги СРСР.[1] У таджицькому клубі вже досвідчений захисник провів один сезон, і перейшов до клубу із сусідньої союзної республіки — алматинський «Кайрат», який у ці роки боровся за повернення до вищої союзної ліги. У команді з тогочасної столиці Казахстану Сартаков виступав до кінця 1991 року — часу завершення останнього чемпіонату СРСР.[2]

Після розпаду СРСР Ігор Сартаков переїжджає грати до української першості. У сезоні 1992 року росіянин виступає за хмельницьке «Поділля» у першій українській лізі, а сезон 1992–1993 років розпочинає вже у вищоліговій «Волині». Після чотирьох матчів чемпіонату і одної гри на Кубок України Ігор Сартаков повертається до Хмельницького, де й завершує свою кар'єру гравця.

Після завершення кар'єри гравця Ігор Сартаков повертається до Барнаула, де працює одним із тренерів юнацького складу місцевого «Динамо».[3]

Примітки ред.

  1. Дамир Камалетдинов: «В нашем „Памире“ Рашид Рахимов учил африканцев русскому матерному» (рос.)
  2. СССР. Сезон — 1991. Первая лига (рос.)
  3. Кобялко: «На голы больше не спорю!»[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)

Посилання ред.