Вікіпедія

Сара Ахмед (феміністка)

британсько-австралійська феміністська науковиця
Не плутати з Сара Ахмед (важкоатлетка).

Сара Ахмед (англ. Sara Ahmed; 30 серпня 1969)[5] — британсько-австралійська вчена феміністка, чия галузь вивчення перебуває на перетині феміністської теорії, квір-теорії, критичної теорії раси[en] і постколоніалізму. Її дослідження стосується того, як формуються тіла та світи; і як забезпечується влада та кидається виклик у повсякденному житті, так само як і в інституційних культурах[6].

Сара Ахмед
Народилася 30 серпня 1969(1969-08-30)[1] (54 роки)
Солфорд[d], Велика Британія
Країна  Велика Британія
 Австралія
Діяльність письменниця, філософиня
Галузь гендерні дослідження, фемінізм[2], race theoryd[2] і постколоніалізм[2]
Alma mater Університет Аделаїди і Кардіффський університет
Знання мов англійська[2]
Заклад Університет Ланкастера, Ґолдсмітсd і Суррейський університетd[3]
Magnum opus Проживаючи феміністичне життяd[4], Queer Phenomenologyd, The Cultural Politics of Emotiond і Strange Encountersd
Нагороди
Сайт saranahmed.com

Сара Ахмед народилася у місті Солфорд (Англія). Її батько пакистанець, а мати - англійка. На початку 1970-х років зі своєю сім'єю Сара емігрувала до Аделаїди (Австралія)[7]. Ключові теми в її роботі це міграція, орієнтація, відмінність, незвичність і змішані ідентичності, безпосередньо пов'язані з деяким досвідом у молодості. Вона закінчила перший ступінь в Університеті Аделаїди й захистила докторську роботу у Центрі критичної та культурної теорії в Університеті Кардіффа[8].

Станом на 2019 рік живе в околицях Кембриджа зі своєю партнеркою, Сарою Франклін[en], яка є вченою в Кембриджському університеті[9].

Кар'єра ред.

З 1994 по 2004 рік Ахмед працювала в Інституті жіночих досліджень в Університеті Ланкастера й була однією з його колишніх директорок[10]. У 2004 році її призначили на кафедру ЗМІ та комунікацій у Ґолдсмітському коледжі Лондонського університету, і вона була першою директоркою Центру феміністських досліджень, що був створений для консолідації феміністичних історій коледжу Ґолдсміт та допомоги у формуванні феміністського майбутнього у коледжі Ґолдсміт[11]. Навесні 2009 року Ахмед стала завідувачкою кафедри жіночих досліджень Лорі - Нью-Джерсі в Університеті Рутґерса[12], а в Lent 2013 року — вона проводила дослідження на тему: "Справжні жінки: Фемінізм та історія волі" під керівництвом професорів з гендерних досліджень в Кембриджському університеті, Дайан Мідлбрук та Карла Джерассі[13]. 2015 року вона була головною доповідачкою щорічної конференції Національної асоціації жіночих досліджень[14].

2016 року Сара була професоркою расових та культурних досліджень у коледжі Ґолдсміт, Лондонського університету, що раніше був членом Жіночих студій у Ланкастерському університеті. Сара пішла у відставку з посади у коледжі Ґолдсміт в знак протесту проти нездатності вирішити проблему сексуальних домагань[15]. За словами Сари, вона сподівається, що продовжить брати участь у проекті, для того щоб проблема сексуальних домагань в університетах стала помітнішою, наприклад, працюючи з групою 1752. У своїй книзі „Про включення: расизм і різноманіття в інституційному житті“ (2012) Сара доводить, що людям потрібно працювати на університет, коли вони працюють в університеті[16].

Сара веде власний блог feministkilljoys [Архівовано 16 квітня 2019 у Wayback Machine.], який постійно оновлює[17]. Блог доповнює її книгу „Проживаючи феміністичне життя“ (2017), що дає їй змогу донести до людей; пости у блозі стають розділами книги, а книга стає матеріалом для блогу. Термін „феміністська зануда“ став „ засобом комунікації“, способом донесення інформації до людей, які впізнали в ній щось зі свого власного досвіду»[18].

Кваліфікація ред.

1991—1994 рр. — докторка філософських наук, Центр критичної та культурної теорії, Університет Кардіффа (відзнака 1995 р.) 1989—1990 рр. (З відзнакою) англійською мовою, Університет Аделаїди. (Першокласний)

1987—1989 рр. — Б. А. Університет Аделаїди (англійська, філософія та історія)

Роботи ред.

Сару Ахмед називають результативною письменницею. Один рецензент так прокоментував її роботи: «Небагато академічних письменників та письменниць, які працюють у контексті Великої Британії, сьогодні можуть дорівнятися до такої плідної роботи, як у Сари Ахмед, і ще менше можуть підтримувати постійно такий високий рівень, як у її теоретичних досліджень»[19].

Наразі Сара Ахмед є авторкою восьми книг.

Книги ред.

Відмінності, які мають значення: феміністська теорія і постмодернізм

Опубліковано 1998 року Cambridge University Press[20]

Дивні зустрічі: втілення інших у постколоніальності

Опубліковано в 2000 році компанією Routledge[21].

Культурна політика емоцій

Опубліковано 2004 року, друге видання 2014 року видано в Edinburgh University Press[en] та в Нью-Йорку компанією Routledge[22].

Квір Феноменологія: Орієнтації, об'єкти, інші

Опубліковано 2006 року Duke University Press[en][23].

Ахмед часто зосереджується на суб'єкті орієнтації та орієнтації у просторі, особливо у зв'язку з сексуальною орієнтацією. У своїй книзі «Квір Феноменологія: Орієнтації, об'єкти, інші» Ахмед стверджує, що орієнтація стосується об'єктів та інших, з якими ми стикаємось обличчям, а також з простором, у якому ми живемо, і як саме ми живемо в цьому просторі. Ахмед поєднує квір феноменологію, як спосіб передачі того, що орієнтація перебуває в живому досвіді[24].

Обіцянка щастя

Опубліковано 2010 року Duke University Press[en][25]. 2011 року цю роботу нагороджено книжковим призом FWSA за «майстерність і науковість в галузі фемінізму, ґендеру або жіночих досліджень»[26].

Про включення: расизм і різноманіття в інституційному житті

Опубліковано 2012 року Duke University Press[en][27].

Навмисні предмети

Опубліковано Duke University Press[en][28].

Проживаючи феміністичне життя

Опубліковано 2017 року Duke University Press[en][29]. Блог Сари Ахмед, «feministkilljoys [Архівовано 16 квітня 2019 у Wayback Machine.]», написано одночасно з «Проживаючи феміністичне життя» (2017)[30].

Визнання ред.

Книжкова премія 2012 року від дослідницької мережі феміністок та жінок (FWSA), книга «Обіцянка щастя» за «майстерність та науковість у сфері фемінізму, ґендеру чи вивчення жінок».

Премія за круглим столом феноменології у 2010 році — за «видатний внесок у сферу феноменологічних досліджень».

Примітки ред.

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в г Czech National Authority Database
  3. ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  4. ↑ https://www.dukeupress.edu/living-a-feminist-life
  5. ↑ Ahmed, Sara, 1969-. Library of Congress. Архів оригіналу за 16 квітня 2019. Процитовано 16 січня 2015. data sheet (Ahmed, Sara; b. 08-30-69)
  6. ↑ Коротка автобіографія [Архівовано 12 квітня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
  7. ↑ Sian, Katy (2014). Conversations in Postcolonial Thought. Palgrave. с. 17—18.
  8. ↑ Sara Ahmed, Sara Ahmed. Differences that matter (PDF) (english) . Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2016.
  9. ↑ Bio. Sarah Ahmed. Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 16 квітня 2019.
  10. ↑ People - Centre for Gender and Womens' Studies, Lancaster University, UK. www.lancaster.ac.uk. Архів оригіналу за 1 листопада 2016. Процитовано 26 вересня 2016.
  11. ↑ Centre for Feminist Research. Архів оригіналу за 16 квітня 2019. Процитовано 26 вересня 2016.
  12. ↑ Spring Newsletter 2009 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 вересня 2015.
  13. ↑ Cambridge Gender Studies. Архів оригіналу за 28 березня 2019.
  14. ↑ Koch-Rein, Anson (9 листопада 2015). NWSA Conference 2015. Anson Koch-Rein, PhD. Архів оригіналу за 14 October 2016. Процитовано 22 вересня 2016.
  15. ↑ London university professor quits over sexual harassment of female students by staff. Архів оригіналу за 16 квітня 2019. Процитовано 21 січня 2017.
  16. ↑ Ahmed, Sara. Feministkilljoys. Архів оригіналу за 30 квітня 2019.
  17. ↑ Ahmed, Sara. feministkilljoys. feministkilljoys. wordpress.org. Архів оригіналу за 17 березня 2017. Процитовано 16 березня 2017.
  18. ↑ Sara Ahmed: "Once We Find Each Other, So Much Else Becomes Possible" | Literary Hub. lithub.com (амер.). Архів оригіналу за 16 квітня 2019. Процитовано 29 березня 2018.
  19. ↑ Shildrick, Margrit (2009). Review, Queer Phenomenology. International Journal of Philosophical Studies. 17 (4).
  20. ↑ Cambridge: Cambridge University Press. [1] [Архівовано 26 липня 2018 у Wayback Machine.]
  21. ↑ Strange Encounters: Embodied Others in Post-Coloniality (Paperback) - Routledge. Архів оригіналу за 16 жовтня 2014. Процитовано 25 серпня 2016.
  22. ↑ Edinburgh University Press and New York: Routledge. [2]
  23. ↑ Duke University Press. Архів оригіналу за 6 березня 2012. Процитовано 25 серпня 2016.
  24. ↑ 1969-, Ahmed, Sara, (2006). Queer phenomenology : orientations, objects, others. Durham: Duke University Press. ISBN 0822338610. OCLC 68192277. Архів оригіналу за 24 серпня 2020. Процитовано 16 квітня 2019.
  25. ↑ Durham: Duke University Press.[3] [Архівовано 19 червня 2012 у Wayback Machine.]
  26. ↑ March 2012 FWSA Newsletter, p.7-8.
  27. ↑ Durham: Duke University Press[4] [Архівовано 12 вересня 2012 у Wayback Machine.]
  28. ↑ Durham: Duke University Press[5] [Архівовано 16 квітня 2019 у Wayback Machine.]
  29. ↑ Living a Feminist Life | Duke University Press. www.dukeupress.edu. Архів оригіналу за 27 жовтня 2018. Процитовано 24 вересня 2016.
  30. ↑ Ahmed, Sara. Out and About. Feminist Killjoys. wordpress.org. Архів оригіналу за 17 березня 2017. Процитовано 16 березня 2017.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сара_Ахмед_(феміністка)&oldid=41042078