Саратовський район рос. Энгельсский район — муніципальне утворення в Саратовській області. Адміністративний центр району — місто Саратов (не входить до складу району). Населення району — 49 683 чол.

Саратовський район

рос. Саратовский муниципальный район

Герб Прапор
місто Саратов
Країна Росія Росія
Регіон Саратовська область
Номерний знак 64, 164
Офіційна мова російська
Населення
 - повне 49 683[1]
Площа
 - повна 1.9 тис. км²
Часовий пояс MSK (UTC+3)
Дата заснування 23 липня 1928
Вебсайт офіційний сайт адміністрації (рос.)

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Саратовський район

Географія ред.

Саратовський район — приміський район обласного центру, розташований на правому березі Волги, охоплюючи півкільцем місто Саратов. Район знаходиться на Приволзькій височині, плато і схили якої покриті лісом.

Межує з Воскресенським, Базарно-Карабулацьким, Новобурасським районами на півночі, з Татищевським, Лисогірським районами із заходу, з Красноармєйським районом на півдні і з Енгельським та Марксовським районами на сході.

Історія ред.

Район утворений 23 липня 1928 року в складі Саратовського округу Нижньо-Волзького краю. До його складу увійшла частина території колишнього Саратовського повіту Саратовської губернії.

З 1934 року район у складі Саратовського краю, з 1936 року — в складі Саратовської області.

З 1937 по 1957 роки район називався Ворошиловський на честь К. Є. Ворошилова[2].

З 1 січня 2005 року район перетворений в муніципальне утворення Саратовський муніципальний район[3].

Економіка ред.

У районі розробляються родовища нафти, газу, будівельних матеріалів.

Район сільськогосподарський, птахівництво (є кілька птахофабрик), вирощуються овочі, фрукти, соняшник, зернові, колись розвинене тваринництво району знаходиться в зруйнованому стані, повністю зруйнована інфраструктура, ферми, сховища, парки, МТС та інші споруди промислового тваринництва с. Синенькі, с. Сергеєвське, с. Поповка, с. Багаєвка, с. Іванівський та інших. У стані руйнації знаходиться ремонтне підприємство сільськогосподарської техніки Багаєвська СГТ.

Діє ряд промислових підприємств, завод залізобетонних виробів і елеватор в Тарханах, на території якого зараз виготовляється картон, цегельний завод в Олександрівці, також запущено новий цегляний завод ГРАС в цьому селі. Також, до 2006 року в Тарханах діяла тютюнова фабрика. Текстильна фабрика в Червоному Текстильнику закрита і в даний час не діє. Робочі звільнені.

Транспорт ред.

 
Приміські електропоїзди Саратовського району

На території Саратовського району знаходиться 2 автодорожні і 1 залізничний міст через Волгу:

По території району проходять 3 федеральні траси Р228 («Сизрань — Саратов — Волгоград»), A144(«Саратов — Вороніж») і Р158(«Саратов — Пенза — Нижній Новгород») (291,9 км по району) і одна дорога обласного значення Р234 (Піщано-Уметське шосе) (21,9 км по району).

Діють залізничні гілки «Саратов-Москва», «Саратов-Казань» і «Саратов-Волгоград»[4].

Пам'ятки ред.

Визначною пам'яткою району є Злобовський ліс (поряд з селом Злобовка) — поблизу траси на Вороніж. У лісі (нині ботанічний заказник) росте більше 50 видів екзотичних дерев і чагарників з Північної Америки, Європи, Кавказу, Криму й інших регіонів світу.

Біля села Шевиревка на річці Єлшанка знаходиться один з найбільших ставків району. Біля села Усть-Курдюм знаходиться місце проведення традиційного літнього татарського свята «Сабантуй».

Примітки ред.

  1. База данных показателей муниципальных образований: Саратовская область — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. Саратовська область на сайті «Всесвітній історичний проект». Архів оригіналу за 3 грудня 2010. Процитовано 4 серпня 2014.
  3. txt06661.htm Закон Саратовської області від 23 грудня 2004 року № 78-ЗСО «Про муніципальних районах»
  4. page = history Інформація про Саратовському районі. Архів оригіналу за 28 січня 2013. Процитовано 4 серпня 2014.