Санта-Марія-сопра-Мінерва
Санта-Марія-сопра-Мінерва («Свята Марія над Мінервою») — єдина готична церква Риму. Знаходиться поблизу Пантеону на місці античного храму Мінерви. За малопримітним фасадом ховається просторий і розкішний інтер'єр домініканського храму Риму — значною мірою результат поновлень зроблених в XIX столітті.
| Санта-Марія-сопра-Мінерва | |
|---|---|
|
| |
| 41°53′53″ пн. ш. 12°28′42″ сх. д. / 41.89805555558377392° пн. ш. 12.47833333336077644° сх. д.Координати: 41°53′53″ пн. ш. 12°28′42″ сх. д. / 41.89805555558377392° пн. ш. 12.47833333336077644° сх. д. | |
| Країна |
 Італія[1][2] |
| Розташування | Рим |
| Тип |
костел мала базиліка пам'ятка і пам'ятка культури |
| Стиль | готика |
| Архітектор | Карло Мадерно |
| Дата заснування | 1370 |
| Адреса | Piazza della Minervad |
  Санта-Марія-сопра-Мінерва Санта-Марія-сопра-Мінерва (Італія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
_-_Inside_HDR.jpg)
Історія ред.
Руїни храму Мінерви, побудованого на Марсовому полі Помпеєм в I ст. до н. е. зберігалися до VIII століття, коли папа Захарій дав цю ділянку грецьким ченцям. У XIII столітті їх місце зайняли домініканці, які й звели існуючу церкву у 1280—1370 рр. І будівельники та парафіяни храму були флорентійцями. У 1380 тут померла і була похована Свята Катерина Сієнська. У цій церкві (або біля неї) збиралися комісії з питань зречення єретиків і проводилися самі ритуали зречення. Зокрема, саме тут зрікалися своїх «помилок» Галілей і граф Каліостро.
Серед безлічі інших тосканців, які знайшли свій останній притулок у головній флорентійські церкві Риму, — папи Павло IV, Урбан VII, Лев X і Климент VII, а також художник Фра Анджеліко. Двічі тут проводилися конклави, в 1431 і 1447. У XVII столітті Карло Мадерно надав фасаду бароковий вигляд, а в XIX столітті була почата масштабна реставрація. Серед художніх скарбів церкви — капела Карафа з розписом Філіппіно Ліппі, барочна капела Альдобрандіні і статуя Христа Воскреслого (лат. Cristo Redentore) (1521, робота Мікеланджело).
Відразу перед храмом стоїть мармуровий слон, на якого Берніні поставив у 1667 році невеликий єгипетський обеліск. На ідею обеліска із слоном надихнула Берніні гравюра із популярного роману часів Відродження (1499) — Гіпнеротомахія Поліфіла[3].
Титулярна церква ред.
Церква Санта Марія сопра Мінерва є титулярною церквою з 1896 року, кардиналом-священиком з титулом церкви Санта Марія сопра Мінерва з 2018 року є португальський кардинал Антоніо дос Сантос Марто.
Примітки ред.
- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ dati.beniculturali.it — 2014.
- ↑ William S. Heckscher: Bernini's Elephant and Obelisk. 1947, ст. 155.(англ.)
Посилання ред.
- Санта Марія сопра Мінерва: офіційна сторінка [Архівовано 22 лютого 2020 у Wayback Machine.] (італ.)
- June Hager, «Санта Марія сопра Мінерва» [Архівовано 1 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- M.P. Pollett, «Curious and unusual: Minerva's Chick» [Архівовано 30 вересня 2020 у Wayback Machine.]: Слон Берніні та його римська назва
- Слон що надихнув Берніні [Архівовано 17 січня 2007 у Wayback Machine.]
- Санта Марія сопра Мінерва на romanchurches.wikia.com [Архівовано 20 листопада 2018 у Wayback Machine.]