Самосуд Самуїл Абрамович

радянський диригент

Самуїл Абрамович Самосуд (14 травня 1884, Тіфліс — 6 листопада 1964, Москва) — російський радянський диригент, народний артист СРСР (1937), лауреат трьох Сталінських премій (1941, 1947, 1952).

Самосуд Самуїл Абрамович
Основна інформація
Дата народження 2 (14) травня 1884[1]
Місце народження Тифліс, Російська імперія[2]
Дата смерті 6 листопада 1964(1964-11-06)[2][3][…] (80 років)
Місце смерті Москва, СРСР[2]
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство Російська імперія і СРСР
Професії диригент, музичний педагог, віолончеліст
Освіта Тбіліська державна консерваторія
Інструменти віолончель
Жанри класична музика
Заклад Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
народний артист СРСР Народний артист РРФСР Сталінська премія

Біографія ред.

Закінчив Тіфліську консерваторію по класу віолончелі, грав у різних оркестрах. Пізніше вчився у Празі у Г. Вігана та в Парижі у П. Казальса і в «Скола канторум».

Як диригент дебютував 1917 року, протягом двох років працював в петроградському театрі опери й балету, потім був головним диригентом і художнім керівником ленінградського Малого оперного театру, з 1929 також викладав диригування в Ленінградській консерваторії (з 1934 — професор). У 1936 роках був викликаний у Москву, де очолив Великий театр (до 1943). В 1943—1950 — головний диригент музичного театру ім. Станіславського й Немировича-Данченко, керував також оркестром Московської філармонії (1950—1957), симфонічним оркестром Міністерства культури СРСР (1957—1964).

Творчість ред.

Самосуд відігравав важливу роль у музичному житті СРСР. Під його керуванням відбулися перші постановки опер радянських композиторів, серед яких — «Ніс» (1930) і «Леді Макбет Мценського повіту» (1934) Шостаковича, «Війна і мир» С. Прокоф'єва (1946, в скороченому варіанті) та інші.

Самосуд також був засновником і першим художнім керівником симфонічного оркестру Всесоюзного радіо (1953—1957) і оперно-симфонічного оркестру Всесоюзного радіо й телебачення (з 1957).

Звання і нагороди ред.

Примітки ред.

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #134255305 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в Самосуд Самуил Абрамович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. SNAC — 2010.

Джерела і посилання ред.