Самородний бісмут
Бі́смут саморо́дний — мінерал класу самородних елементів, Bi.
| Самородний бісмут | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Bi[2] |
| Хімічна формула | Bi |
| Nickel-Strunz 10 | 1.CA.05[3] |
| Ідентифікація | |
| Колір | сріблясто-білий, з рожевуватим відтінком на свіжому зламі і коричневим на старому |
| Сингонія | тригональна сингонія[4] |
| Просторова група | кристалографічна група 166d[4] |
| Спайність | довершена в одному напрямі |
| Твердість | 2,3 ± 0,2 |
| Густина | 9,77 ± 0,06 г/см³ |
| Інші характеристики | |
| Особливі характеристики | характерні жовтувато-червоні розводи |
 Самородний бісмут у Вікісховищі | |
Загальний опис ред.
Має незначні домішки Sb, Pb, Te, As, S та ін.
Сингонія триклінна. Колір сріблясто-білий, з рожевуватим відтінком на свіжому зламі і коричневим на старому; характерні жовтувато-червоні розводи. Легко ріжеться ножем.
Спайність довершена в одному напрямі.
Твердість 2,5. Густина 9,75 ± 0,05. Легкоплавкий (270 °С).
Бісмут самородний — типовий метал; питомий електричний опір близько 1,2х10−6 Ом·м і сильно залежить від домішок.
Бісмут самородний — гідротермальний мінерал, входить до складу бісмутових руд.
Локалізація і переробка ред.
Бісмут самородний відносно рідко утворює промислові скупчення, подібні тим, які виявлені, наприклад, у Рудних горах, в Болівії і Австралії.
Збагачується аналогічно бісмутину.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б mineralienatlas.de
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Самородний бісмут // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Самородний бісмут // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.